ЗАСТОСУВАННЯ ПРИСТРОЮ PPAM У ФІЗИЧНІЙ ТЕРАПІЇ ОСІБ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ ПІСЛЯ АМПУТАЦІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2025-1-07Ключові слова:
ампутації, фізична терапія, PPAM, біль, програми фізичної терапіїАнотація
Мета дослідження – оцінити ефективність постампутаційного мобілізуючого пристрою (PPAM) як додаткового засобу у фізичній терапії осіб працездатного віку після ампутації нижньої кінцівки. Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, соціологічні методи, медико-біологічні методи та методи математичної статистики. Після проведеного курсу занять фізичною терапією було отримано позитивну динаміку всіх досліджуваних показників в обох групах. Під час повторного визначення фантомних болів було встановлено, що середній рівень болю в контрольній групі (КГ=8 пацієнтів) зменшився на 2,1 бал (38,2%) та становить у середньому 3,4±1,1 бали, а в основній групі (ОГ = 8 пацієнтів) зменшився на 2,6 бали (48,1%), тобто на 9,9% більше в порівнянні з КГ. Набряк кінцівки в порівнянні з початковим обстеженням зменшився у всіх, але у 43,8% обвід оперованої кінцівки в порівнянні зі здоровою все ж залишився більшим. Обвід оперованої кінцівки у КГ зменшився на 8,1% у порівнянні з початковим вимірюванням, а в основній групі – на 16,8%, що на 8,7% більше, ніж у КГ. Кінцеве опитування пацієнтів щодо скарг на тривогу на депресію, згідно з опитувальником (HADS), показало, що в контрольній групі показники зменшились у середньому на 2,8 балів (41,2%) від початкового рівня, а в основній групі – на 7,3 бали (54,9%) , що на 13,7% більше, ніж у контрольній. У КГ у всіх пацієнтів не було виражених симптомів тривоги та депресії, натомість в ОГ два пацієнти все ще відчувають помірну тривогу. Результати обстеження доводять те, що пристрій PPAM є ефективним додатковим засобом у фізичній терапії осіб після ампутацій нижніх кінцівок.
Посилання
1. Беспаленко А., Щеглюк О., Кіх А. Алгоритм реабілітації військовослужбовців з ампутацією кінцівок на основі мультипрофесійного та індивідуального підходу. Український журнал військової медицини.. 2020. Т. 1. Вип. 1. С. 64–72. DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-064
2. Гур’єв C., Лисун l, Кушнір В. Ампутації кінцівок внаслідок сучасних бойових дій, клініко-анатомічний аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2018. Т. 3–4. Вип. 108. С. 34–37.
3. Маракушин Д., Чернобай Л., Ващук М. Фізіологічні механізми розвитку втоми. Медична наука України. 2021. Т. 17. Вип. 2.
4. Нагорна О., Дехтерук С. Фізична терапія хворих після ампутацій нижніх кінцівок. Rehabilitation & Recreation. 2020. Вип. 6.
5. Одинець T., Бєлов Є., Ванюк О. Фізична терапія військовослужбовців після ампутацій. Physical culture and sport: Scientific Perspective. 2023. Вип. 4. DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2023.4.6
6. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації : Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 09.03.2022 р. № 441. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-22#n497 (дата звернення: 26.02.2025).
7. Хоменко І., Король С., Халік В. Клінічно-епідеміологічний аналіз структури бойової хірургічної травми при проведенні антитерорестичної операції на сході України. Український журнал військової медицини. 2020. Вип. 2.
8. Chihuri S., Youdan G., Wong C. Quantifying the risk of falls and injuries for amputees beyond annual fall rates – a longitudinal cohort analysis based on person-step exposure over time. Preventive Medicine Reports. 2021. Vol. 24. P. 101–126. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2021.101626
9. Clayton J., Salahadin Abdi A. Current Understanding of Phantom Pain and its Treatment. Pain Physician. 2022. Vol. 25, iss. 7
10. Davie-Smith F., Scott H. Scottish physiotherapy amputee research group. Pneumatic Post Amputation Mobility (PPAM) Aid. Physiotherapy. 2015. Vol. 101, iss. 1. P. 300–301. DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2015.03.496
11. Dunkin M. Limb Amputation overview: Reasons, procedure, recovery.. WebMD. 2020. URL: https://www.webmd.com/a-to-z-guides/definition-amputation.
12. Erlenwein J., Diers M., Ernst J. Clinical updates on phantom limb pain. Pain reports. 2021. Vol. 6, iss. 1. DOI: https://doi.org/10.1097/PR9.0000000000000888
13. Hebenton J., Colvin J., Seenan C. Early PPAM aid use post-unilateral transtibial amputation is associated with reduced time to prosthetic fitting and finishing rehabilitation. Physiotherapy. 2017. Vol. 103. DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2017.11.110
14. Isherwood P., Robertson J., Rossi A. Pressure measurements beneath below-knee amputation stump bandages: elastic bandaging, the Puddifoot dressing and a pneumatic bandaging technique compared.. British journal of surgery. 1975. Vol. 62, iss. 12. DOI: https://doi.org/10.1002/bjs.1800621214
15. Lee J., Davie-Smith F., Hebenton J. Impact of PPAM aid use on the time to prosthetic limb delivery in patients with unilateral transtibial amputation: A retrospective analysis. Prosthetics and Orthotics International. 2023. Vol. 47, iss. 3. P. 258–264. DOI: https://doi.org/10.1097/PXR.0000000000000176
16. McDonald C., Westcott-McCoy S., Weaver M. Global prevalence of traumatic non-fatal limb amputation. Prosthetics and orthotics international. 2021. Vol. 45, iss. 1. P. 105–114. DOI: https://doi.org/10.1177/0309364620972258
17. Mckechnie P., John A. Anxiety and depression following traumatic limb amputation: a systematic review. Injury. 2014. Vol. 45, iss. 12. DOI: https://doi.org/10.1016/j.injury.2014.09.015
18. Phutane P., Santre M., Tiwari K. Depression, anxiety, coping, and resilience among amputees: A cross-sectional tertiary care hospital-based study. Industry phychiatry journal. 2024. Vol. 33, iss. 1. P. 59–63. DOI: https://doi.org/10.4103/ipj.ipj_78_24
19. Redhead R., Davis S., Robinson K. Post-amputation pneumatic walking aid. British Journal of Surgery. 1978. Vol. 65. P. 611–612. DOI: https://doi.org/10.1002/bjs.1800650907
