ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ АЕРОБНОГО ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2025-1-20Ключові слова:
аеробна енергозабезпеченість, етап спеціалізованої базової підготовки, функціональна підготовленість, фізична підготовка, каное, моніторинг, блоковий підхід до тренуваньАнотація
Етап спеціалізованої базової підготовки дозволяє сформувати резерв функціональної та фізичної підготовки веслувальників для переходу до етапу вищих досягнень. Використання сучасних технологій і неінвазивних методів створює умови для якісного моніторингу фізичної підготовки і функціональних можливостей на етапі базової підготовки і більш диференційованого планування тренувального процесу. Метою дослідження є визначення показників аеробного енергозабезпечення, які впливають на функціональні можливості спортсменів і покращують спортивний результат та фізичну підготовку в процесі річного програмного тренування із застосуванням блокового підходу до тренувального процесу веслувальників на етапі базової підготовки. У дослідженні взяли участь 43 спортсмени середнього рівня чоловічої статі (серед них 14 з першим дорослим розрядом і 8 кандидатів у майстри спорту) Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи з водних видів спорту Тернопільської міської ради, віком 14–16 років, яких розділили на 2 зіставних групи: контрольна група (КГ) (n=21) і експериментальна група (ЕГ) (n=22). Спортсмени КГ тренувалися згідно з навчально-тренувальною програмою. Підготовка веслувальників ЕГ проводилася із застосуванням блокового підходу до тренувань. Моніторинг показників аеробного енергозабезпечення, серед яких був показник максимального споживання кисню (VO2max), проводили в три етапи. У результаті дослідження було встановлено кращий приріст показників аеробного енергозабезпечення, зокрема: тесту Купера – на 3,68%, VO2max – на 5,14%, VO2max GARMIN – на 3,65%, функціонального стану дихальної системи згідно із показником життєвої ємкості легень – на 5,35% в експериментальній групі порівняно з контрольною групою.
Посилання
1. Богуславська В.Ю. Удосконалення функціональної та фізичної підготовленості веслувальників на етапі попередньої базової підготовки фізичними навантаженнями аеробного та анаеробного спрямування. Фізична активність, здоров’я та спорт. 2012. № 4. С. 50–56.
2. Дятченко А. Контроль енергетичних реакцій веслувальників на каное на етапі підготовки до вищих. Спортивна наука та здоров’я людини. 2024. № 1(11). С. 97–107. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2024.17 DOI: https://doi.org/10.28925/2664-2069.2024.17
3. Ладика П., Редьква Ю. Застосування сучасних технологій у навчально-тренувальному процесі веслувальників на байдарках і каное. Physical culture and sport: scientific perspective. 2023. № 2. С. 122–129. DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.17 DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.17
4. Маліков М.В., Богдановська Н.В., Сватьєв А.В. Функціональна діагностика в фізичному вихованні та спорті : навч. посіб. Запоріжжя : ЗНУ, 2006. 227 с
5. Міщенко В.С., Лисенка Є.М., Виноградов В.Є. Реактивні властивості кардіореспіраторної системи як відображення адаптації до напруженого фізичного тренування у спорті : монографія. Київ : Науковий світ, 2007. 351 с.
6. Навчальна пpoгpама. Becлyвання на байдаpкаx i канoe та вecлyвальний cлалoм для дитячo-юнацькиx cпopтивниx шкiл, cпeцiалiзoваниx дитячo-юнацькиx шкiл oлiмпiйcькoгo peзepвy, шкiл вищoї cпopтивнoї майcтepнocтi та училищ oлiмпiйcькoгo peзepвy. Київ, 2007.
7. Платонов, В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена : навч. посіб. Київ: Олімпійська література, 1995. 320 с.
8. Платонов, В.М. Періодизація спортивного тренування. Загальна теорія та її практичне застосування: Олімпійська література. Київ, 2013. 624 с.
9. Платонов В.М. Сучасна система спортивного тренування. Київ : Перша друкарня, 2021. 672 с.
10. Редьква Ю.Б., Ладика П.І. Рівень максимального споживання кисню у веслувальників на етапі базової підготовки. Інноваційні підходи до процесу спортивного тренування : зб. тез всеукр. наук.-практ. конф., м.Тернопіль, 5-6 грудня 2024 р. Тернопіль, 2024. С. 53–55.
11. Редьква Ю. Сучасне матеріально-технічне забезпечення навчально-тренувального процесу у веслуванні на етапі базової підготовки. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. 2024. № 5(178). С. 154–158. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.5(178).31 DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.5(178).31
12. Шинкарук О. Відбір та орієнтація підготовки спортсменів у процесі багаторічного вдосконалення як наукова проблема. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2015. № 2 С. 16–28.
13. Bohuslavska, V., Furman, Y., Pityn, M., Galan, Y., Nakonechnyi, I. Improvement of the physical preparedness of canoe oarsmen by applying different modes of training loads Journal of Physical Education and Sport. 2017, № 17(2). С. 797–803. doi:10.7752/jpes.2017.02121 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2017.02121
14. Bompa, T. O., Haff, G. G. Periodization: Theory and Methodology of Training (ed. by H. Greg. 5th ed. Champaign): Human Kinetics. London, 2009. 424 с.
15. Hagerman, F.C., Hagerman, G.R., Mickelson, T.C. Physiological profiles of elite rowers Phys Sportsmed. 1978, № 7(7). С. 74–83. DOI: https://doi.org/10.1080/00913847.1979.11948457
16. Michael, J. S., Rooney, K. B., Smith, R. The metabolic demands of kayaking: a review Journal of sports science & medicine. 2008, № 7(1). С. 1–7.
17. Poole, D. C., Burnley, M., Vanhatalo, A., Rossiter, H. B., Jones, A. M. Critical Power: An Important Fatigue Threshold in Exercise Physiology. Medicine and science in sports and exercise. 2016, № 48(11). С. 2320–2334. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000000939 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000000939
18. Secher, N.H. Physiological and biomechanical aspects of rowing: implications for training. Sports Med. 1993, № 15 (1). С. 24–42. DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-199315010-00004
19. Sharma, S., Maron, B. J., Whyte, G., Firoozi, S., Elliott, P. M., McKenna, W. J. Physiologic limits of left ventricular hypertrophy in elite junior athletes: relevance to differential diagnosis of athlete's heart and hypertrophic cardiomyopathy. Journal of the American College of Cardiology. 2002, № 40(8). С. 1431–1436. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(02)02270-2 DOI: https://doi.org/10.1016/S0735-1097(02)02270-2
