ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТРАНСТІБІАЛЬНОЮ АМПУТАЦІЄЮ У ПЕРІОД ПІДГОТОВКИ ДО ПРОТЕЗУВАННЯ

Анотація

Після ампутації пацієнти стикаються з багатьма фізичними і психологічними викликами. Фізична терапія допомагає їм адаптуватися до нових умов життя, відновити функціонування і повернутися до активного життя.

Мета дослідження: визначити особливості психоемоційного та функціонального стану пацієнтів із транстібіальною ампутацією у період підготовки до протезування. Методи дослідження. У роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація; емпіричного рівня та методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь пацієнти (чоловіки) 30–40 років загальною кількістю 60 осіб у період підготовки до протезування, яким була виконана транстібіальна травматична ампутація та які методом випадкової вибірки були розподілені на основну групу та групу порівняння по 30 осіб у кожній.

Результати роботи. Об'єктивна оцінка функціонального стану та функціонування пацієнтів із транстібіальною ампутацією є наріжним каменем для планування цілеспрямованих та індивідуалізованих реабілітаційних утручань. У пацієнтів обох груп установлено глибокий дефіцит постурального контролю, що призводить до високого ризику падінь. Показники балансу Берга, за якою пацієнти основної групи набрали лише 22,93±0,34 бала, а групи порівняння - 22,76±0,33 бала, тесту «Встань та йди» - 20,70±0,41 с та 20,50±0,38 с та тесту «Чотири квадрати» - 20,03±0,35 с та 20,10±0,35 с у відповідних групах узгоджено демонструють наявність порушень статичної та динамічної рівноваги. У пацієнтів обох груп зазначено наявність помірного больового синдрому та згинальної контрактури колінного суглоба, що було біомеханічною перешкодою для досягнення повного розгинання коліна, необхідного для протезування.

Висновки. Сукупність вихідних результатів реабілітаційного обстеження свідчить про те, що пацієнти з транстібіальною ампутацією на етапі підготовки до протезування характеризуються поєднанням значних порушень динамічної рівноваги, низької витривалості, обмеженої мобільності, наявності больового синдрому та зниженої амплітуди руху колінного суглоба.