ВПЛИВ ЛЕГКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ АМПУТАЦІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2026-1-07Ключові слова:
ампутація, черепно-мозкова травма, пацієнт, нижня кінцівка, баланс, витривалістьАнотація
Мета дослідження: Оцінити вплив легкої черепно-мозкової травми на фізичний стан пацієнтів після ампутації нижньої кінцівки. Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, соціологічні методи, медико-біологічні методи та методи математичної статистики. Результати. Після проведення дослідження було встановлено вплив легкої черепно-мозкової травми на фізичний стан пацієнтів після ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна (трансфеморально). Неврологічна симптоматика у пацієнтів була середнього ступеня. Згідно опитувальника Рівермірда було розділено на ранню симптоматику, де спостерігали середній рівень симптомів, але якщо у 2ОГ(без втрати свідомості), ці показники на нижчій межі і наближаються до легкого рівня, то у 1ОГ(з втратою свідомості), симптоматика була більш вираженою, та пізню симптоматику, де було продемонстровано, що в обидвох групах (1ОГ) та (2ОГ) вираженість симптомів була схожа, а саме на середньому рівні. Опитувальник впливу головного болю (HIT-6) показав у двох групах низький вплив на життєдіяльність, проте, в деяких пацієнтів головний біль посилювався під час фізичних навантажень, що відбивалось на ефективності фізичної терапії. Опитувальник контролю запаморочення (DHI) показав середній прояв запаморочення в двох групах. Функціональні показники у групі 1ОГ та 2ОГ показали порушення рівноваги, зокрема під час виконання тесту 4-х квадратів (FSST) у 1ОГ склав - 27 (± 2,9) секунд, а у 2ОГ – 26,6 (± 5,1) секунд. Згідно показників загальної витривалості 2-хвилинний тест ходьби (2MWT) пацієнти 1ОГ пройшли відстань – 106,4 (± 22,9) метра, 2ОГ – 110,3 (± 20,1) метра, при цьому ЧСС було на рівні 4-ї пульсової зони (анаеробна зона)(152-171 уд/хв, а в деяких випадках в зоні VO2 максимальне (172-190 уд/хв), що свідчить про велику енерговитрату під час виконання цього тесту та погану витривалість
Результати дослідження доводять те, що легка черепно мозкова травма має вплив на фізичний стан пацієнтів після ампутації нижньої кінцівки, зокрема їх рівновагу та витривалість.
Посилання
1. Гур’єв C., Лисун l, Кушнір В. Ампутації кінцівок в наслідок сучасних бойових дій, клініко-анатомічний аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2018. Т. 3–4, вип. 108. С. 34–37.
2. Нагорна О., Дехтерук С. Фізична терапія хворих після ампутацій нижніх кінцівок. Rehabilitation & Recreation. 2020. вип. 6.
3. Тиравська О, Кльоз Р. Вплив легкої черепно-мозкової травми на фізичний та психоемоційний стан військовослужбовців.Public Healht journal. Вип.2 (8),2025 DOI: https://doi.org/10.32782/pub.health.2025.2.24
4. Хоменко І., Король С., Халік В. Клінічно-епідеміологічний аналіз структури бойової хірургічної травми при проведенні антитерорестичної операції на сході України.. Український журнал військової медицини. 2020. вип. 2.
5. Хоменко І.П., Гуменюк К.В. Король С.А. Визначення провідного виду уражень військовослужбовців у сучасних бойових конфліктах. Харківська хірургічна школа. 2021. № 2. С. 128–133. https://doi.org/10.37699/2308-7005.2.2021.23 DOI: https://doi.org/10.37699/2308-7005.2.2021.23
6. Аналітична інформація за даними Міністерства у справах ветеранів України. Український ветеранський фонд. Власність Міністерства у справах ветеранів від 2022 року. MacPaw. URL: https://data.mva.gov.ua.
7. Bohannon RW, Wang Y, Gershon RC. Two-Minute Walk Test performance by adults 18 to 85 years: normative values, reliability, and responsiveness. Arch Phys Med Rehab. 2015. Vol. 96:472-7. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2014.10.006
8. Colilins M.W., Kontos, A. P., Okonkwo, D. O. Statements of agreement from the targeted evaluation and active management (TEAM) approaches to treating concussion meeting held in pittsburgh, october 15-16, 2015. Neurosurgery. 2016. Т. 79, № 6.
9. Eyres, S., Carey, A., Gilworth, G., Neumann, V., Tennant, A. (2005). Construct validity and reliability of the Rivermead Post Concussion Symptoms Questionnaire. Clinical Rehabilitation, 19, 878-887. DOI: https://doi.org/10.1191/0269215505cr905oa
10. Frank S. Walking the paths of war: concussion and PTSD as seen through the eyes of a manual therapist : monograph. Warshaw, 2024.
11. Ferry B., DeCastro A. Concussion. StatPearls, 2025. URL:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK537017/
12. Jacobson G. P., Newman C. W. The development of the dizziness handicap inventory. Archives of otolaryngology - head and neck surgery. 1990. Т. 116, № 4. С. 424–427. https://doi.org/10.1001/archotol.1990.01870040046011 DOI: https://doi.org/10.1001/archotol.1990.01870040046011
13. McKee A. C., Robinson M. E. Military-related traumatic brain injury and neurodegeneration. Alzheimer's & dementia. 2014. Т. 10. С. S242–S253. https://doi.org/10.1016/j.jalz.2014.04.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jalz.2014.04.003
14. McKnee A., Abdolmohammadi B., Stein T. The neuropathology of chronic traumatic encephalopathy. Handbook clinical neurology. 2018. № 158. С. 297–307. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-444-63954-7.00028-8
15. McDonald C., Westcott-McCoy S., Weaver M. Global prevalence of traumatic non-fatal limb amputation. Prosthetics and orthotics international. 2021. Vol. 45, iss. 1. P. 105–114. DOI: https://doi.org/10.1177/0309364620972258
16. Moore M., Barker K. The validity and reliability of the four square step test in different adult populations. Systematic review. 2017. Vol 6(1):187. DOI: https://doi.org/10.1186/s13643-017-0577-5
17. Potter, S., Leigh, E., Wade, D., Fleminger, S. (2006). The Rivermead Post Concussion Symptoms Questionnaire Journal of Neurology, October 1-12. DOI: https://doi.org/10.1007/s00415-006-0275-z
18. Silverberg N.D., Iverson, G. L., Cogan, A. The american congress of rehabilitation medicine diagnostic criteria for mild traumatic brain injury. Archives of physical medicine and rehabilitation. 2023. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2023.03.036 DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2023.03.036
19. Walker K. R., Tesco G. Molecular mechanisms of cognitive dysfunction following traumatic brain injury. Frontiers in Aging Neuroscience. 2013. Vol. 5. https://doi.org/10.3389/fnagi.2013.00029 DOI: https://doi.org/10.3389/fnagi.2013.00029
20. HIT-6 Scoring Interpretation. QualityMetric, Inc. та GlaxoSmithKline Group of Companies. 2001 URL: www.headachetest.com.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
