ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ОСІБ З АДГЕЗИВНИМ КАПСУЛІТОМ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБУ

Автор(и)

  • Дарія ПИСАРЕНКО Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського Автор https://orcid.org/0009-0006-7060-7918
  • Ольга БАС Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського Автор https://orcid.org/0000-0003-2328-3093

DOI:

https://doi.org/10.32782/2221-1217-2024-2-01

Ключові слова:

фізична терапія, адгезивний капсуліт, синдром «замороженого плеча» програма, біль в плечі

Анотація

Мета дослідження: розробка та перевірка ефективності програми фізичної терапії при адгезивному капсуліті у людей працездатного віку. Методи дослідження – аналіз наукових даних та методичної літератури за тематикою; соціологічні методи дослідження; медико-біологічні методи досідження; методи математичної статистики. Результати. Після проведеного курсу занять фізичною терапією було отримано позитивну динаміку у всіх рухових навичках верхньої кінцівки, які були втрачені раніше. Ефективно відновились функції ураженої кінцівки, завдяки чому стало можливим самостійне виконання щоденних побутових дій, зокрема амплітуда рухів плечового суглобу та сила м’язів. При повторному проведенні гоніометрії зазначено, що найбільший приріст відбувся у рухах згинання (124,3°) та відведення (136,3°). Сила м’язів верхньої кінцівки після другого обстеження зросла на 69%, зокрема сила м’язів, які відповідають за внутрішню та зовнішню ротації, що на початку дослідження становила 1 бал, а вкінці – 4,5 бали. Під час кінцевого обстеження пацієнтів за шкалою ВАШ, зазначено, що показник болю зменшився в середньому на 4,2 бали. Позитивний результат спостерігають за анкетуванням DASH, де під час початкового обстеження середній бал пацієнтів за виконання усіх завдань становив 88,2 бали. Після проведення програми фізичної терапії середній бал склав 8,5, що вказує на значне покращення функціональності та підвищення рівня самостійності пацієнтів. Статистично відбувся приріст працездатності та незалежності пацієнтів за шкалою CMS (Констант-Мерлі), що складає 70,7 балів. При повторному проведенні специфічних тестів виявлено позитивну динаміку змін, а саме, «Тест знизування плечама» вкінці курсу реабілітації лише у 20% виявився позивним, де вихідний показник був 100%, а «Тест коракоїдного болю» проявився лише у 30% пацієнтів, хоча вихідний показник був 100%. Результати обстеження доводять те, що запропонована програма фізичної терапії є ефективною і достовірною.

Посилання

1. Carbone S, Gumina S, Vestri AR, Postacchini R. Coracoid pain test: a new clinical sign of shoulder adhesive capsulitis. Int Orthop. 2010. 34(3):385-8.

2. Chan HBY, Pua PY, How CH. Physical therapy in the management of frozen shoulder. Singapore Med J. 2017. 58(12):685-689.

3. Dias R, Cutts S, Massoud S. Frozen shoulder. BMJ. 2005; 331:1453-6

4. Hakim AJ, Cherkas LF, Spector TD, MacGregor AJ. Genetic associations between frozen shoulder and tennis elbow: a female twin study. Rheumatology (Oxford). 2003;42:739-742.

5. Kirker K, O'Connell M, Bradley L, Torres-Panchame RE, Masaracchio M. Manual therapy and exercise for adhesive capsulitis: a systematic review with meta-analysis. J Man Manip Ther. 2023;31(5):311-327.

6. McKean D, Yoong P, Brooks R, Papanikitas J, Hughes R, Pendse A, McElroy BJ. Shoulder manipulation under targeted ultrasound-guided rotator interval block for adhesive capsulitis. Skeletal Radiol. 2019;48(8):1269-1274

7. Page, M.J., Green, S., Kramer, S., Johnston, R.V., McBain, B., Chau, M., & Buchbinder, R. Manual therapy and exercise for adhesive capsulitis (frozen shoulder). Cochrane Database Syst Rev. 2014;(8):CD011275.

8. Pandey V, Madi S. Clinical Guidelines in the Management of Frozen Shoulder: An Update! Indian J Orthop. 2021;55(2):299-309.

9. Ramirez J. Adhesive Capsulitis: Diagnosis and Management. Am Fam Physician. 2019;99(5):297-300.

10. Razzaq A, Nadeem RD, Akhtar M, Ghazanfar M, Aslam N, Nawaz S. Comparing the effects of muscle energy technique and mulligan mobilization with movements on pain, range of motion, and disability in adhesive capsulitis. J Pak Med Assoc. 2022;72(1):13-16.

11. Roy J, MacDermid J, Woodhouse L. Measuring shoulder function: A systematic review of four questionnaires. Arthritis Rheum 2009;61(5):623-632.

12. Pysarenko D, Bas O. Rehabilitation examination of persons with adhesive capsulitis of the shoulder joint. In: Potrzeby I standardy Wspolczesnej rehabilitacji. Materialy 15 Jubileusznowe miedzynarodowe dni rehabilitacji. Rzeszów; 2023; 251-255.

13. Satpute K, Reid S, Mitchell T, Mackay G, Hall T. Efficacy of mobilization with movement (MWM) for shoulder conditions: a systematic review and meta-analysis. J Man Manip Ther. 2022;30(1):13-32.

14. Tedla JS, Sangadala DR. Proprioceptive neuromuscular facilitation techniques in adhesive capsulitis: a systematic review and meta-analysis. Journal of musculoskeletal & neuronal interactions. 2019;19(4):482-91.

15. Walmsley S, Rivett DA, Osmotherly PG. Adhesive capsulitis: Establishing consensus on clinical identifiers for stage 1 using the delphi technique. Phys Ther 2009;89:906-917.

Завантаження

Опубліковано

2024-11-12

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ