ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ОСІБ ІЗ ВИСОКИМИ РІВНЯМИ ТРИВОЖНОСТІ ТА ДЕПРЕСИВНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ СИЛОВИХ ВПРАВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2026-1-24Ключові слова:
силові вправи, фізична терапія, психічне здоров’я, тривожність, депресія, лікувальна фізична культура, історичний аналіз, доказова медицина, фізична активність, реабілітаціяАнотація
Мета дослідження було простежити еволюцію уявлень про застосування силових вправ у контексті фізичного та психічного здоров’я (із фокусом на тривожність та депресивність).
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження слугували наукові та історіографічні джерела з баз даних PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar і фахових українських видань. Застосовано історико-аналітичний і систематичний підходи: перший охопив історичний розвиток уявлень про лікувальну дію фізичних вправ (від античності до ХХ ст.), другий – узагальнив результати рандомізованих контрольованих досліджень та метааналізів 2018–2023 рр. щодо ефективності силових вправ у терапії тривожності та депресії.
Результати. Установлено, що ідея лікувальної ролі руху є наскрізною упродовж усієї історії фізичної культури. У ХХ ст. сформувалися радянська модель лікувальної фізичної культури та західна наукова школа «exercise psychology», яка експериментально довела антидепресивний ефект фізичних вправ. У ХХІ ст. накопичено переконливу доказову базу щодо позитивного впливу силових вправ на психоемоційний стан. Метааналізи підтверджують їхню ефективність у зниженні симптомів депресії та тривожності через біопсихосоціальний механізм – зміни нейрохімічного профілю, підвищення самоефективності та поліпшення соціальної інтеграції. Українські дослідження останніх років підтверджують позитивний вплив силових програм фізичної терапії на психічне здоров’я студентів і ветеранів.
Висновки. Силові вправи є ефективним, безпечним і доступним немедикаментозним засобом профілактики та терапії тривожності й депресивності. Їх поєднання з психоосвітніми і психотерапевтичними втручаннями формує нову модель комплексної фізичної терапії. Перспектива подальших досліджень полягає у стандартизації протоколів силових тренувань, вивченні їхньої ефективності для різних груп населення й інтеграції цих програм у систему громадського здоров’я України.
Посилання
1. Богданов Р. Вплив силових вправ на психічне здоров’я студентів із високою тривожністю. Фізична реабілітація та здоров’я. 2021. Т. 4. № 2. С. 45–53.
2. Ільницька О. Силові вправи у фізичній терапії студентів із підвищеним рівнем тривожності. Спортивна медицина і фізична реабілітація. 2022. Т. 3. № 1. С. 55–64.
3. Левченко П. Методичні рекомендації з лікувальної фізичної культури для осіб із функціональними розладами нервової системи. Львів : ЛДУФК, 1978. 112 с.
4. Панчук І. Сокільський рух у Галичині як форма національно-патріотичного виховання. Український історичний журнал. 2007. № 6. С. 45–59.
5. Anderson E., Shivakumar G. Effects of exercise and physical activity on anxiety. Frontiers in Psychiatry. 2013. Vol. 4. P. 27. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2013.00027 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2013.00027
6. Chang Y., Wang Y., Zhang Z., Zhang H., Zhang G. Effects of resistance exercise training on depressive symptoms among adults: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Frontiers in Psychology. 2025. Vol. 16. Article 1655855. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1655855 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1655855
7. Cooney G. M., Dwan K., Greig C. A., Lawlor D. A., Rimer J., Waugh F. R., McMurdo M., Mead G. E. Exercise for depression. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2013. Issue 9. Article CD004366. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD004366.pub6 DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD004366.pub6
8. Dinas P. C., Koutedakis Y., Flouris A. D. Effects of exercise and physical activity on depression. Irish Journal of Medical Science. 2011. Vol. 180, No. 2. P. 319–325. DOI: https://doi.org/10.1007/s11845-010-0633-9 DOI: https://doi.org/10.1007/s11845-010-0633-9
9. Goodarzi A., et al. The effects of physical activity interventions on anxiety in older adults: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. International Psychogeriatrics. 2025. Article 100044. DOI: https://doi.org/10.1016/j.inpsyc.2025.100044 DOI: https://doi.org/10.1016/j.inpsyc.2025.100044
10. Gordon B. R., McDowell C. P., Hallgren M., Meyer J. D., Lyons M., Herring M. P. Association of efficacy of resistance exercise training with depressive symptoms: Meta-analysis and meta-regression analysis of randomized clinical trials. JAMA Psychiatry. 2018. Vol. 75, No. 6. P. 566–576. DOI: https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2018.0572 DOI: https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2018.0572
11. Greist J. H., Klein M. H., Eischens R. R., Faris J., Gurman A. S., Morgan W. P. Running as treatment for depression. Comprehensive Psychiatry. 1979. Vol. 20, No. 1. P. 41–54. DOI: https://doi.org/10.1016/0010-440X(79)90058-0 DOI: https://doi.org/10.1016/0010-440X(79)90058-0
12. Herring M. P., Meyer J. D. Resistance exercise for anxiety and depression: Efficacy and plausible mechanisms. Trends in Molecular Medicine. 2024. DOI: https://doi.org/10.1016/j.molmed.2023.11.016 DOI: https://doi.org/10.1016/j.molmed.2023.11.016
13. Kruk J. Physical activity and health: Historical perspectives and modern recommendations. Hygeia Public Health. 2020. Vol. 14, No. 1. P. 5–14. DOI: https://doi.org/10.5114/hpc.2020.91300
14. Marinelli M., et al. Effects of resistance exercise training and combined resistance and aerobic training on anxiety and depression in young people: A systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. Early Intervention in Psychiatry. 2024. DOI: https://doi.org/10.1111/eip.13528 DOI: https://doi.org/10.1111/eip.13528
15. McAuley E. Physical activity and psychosocial outcomes. In: Bouchard C., Shephard R. J., Stephens T. (Eds.). Physical activity, fitness, and health: International proceedings and consensus statement. Champaign: Human Kinetics, 1994. P. 551–568.
16. McDowell C. P., Dishman R. K., Gordon B. R., Herring M. P. Physical activity and depression: A systematic review and meta-analysis. American Journal of Preventive Medicine. 2019. Vol. 57, No. 4. P. 545–556. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2019.05.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2019.05.012
17. Morgan W. P. Negative addiction in runners. The Physician and Sportsmedicine. 1979. Vol. 7, No. 2. P. 57–70. DOI: https://doi.org/10.1080/00913847.1979.11948436 DOI: https://doi.org/10.1080/00913847.1979.11948436
18. Noetel M., et al. Effect of exercise interventions on depression: A systematic review and network meta-analysis of randomised controlled trials. BMJ. 2024. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj-2023-075847 DOI: https://doi.org/10.1136/bmj-2023-075847
19. O'Sullivan K., et al. Resistance exercise training and depressive symptoms in young adults with elevated anxiety/depression risk: A randomized controlled trial. Psychiatry Research. 2023. Vol. 326. Article 115322. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2023.115322 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2023.115322
20. Penninx B. W. J. H. Lifestyle as medicine in mental health care. World Psychiatry. 2023. Vol. 22, No. 3. P. 318–336. DOI: https://doi.org/10.1002/wps.21122 DOI: https://doi.org/10.1002/wps.21122
21. Pfister G. U. Cultural confrontations: German Turnen, Swedish gymnastics and English sport – European diversity in physical activities from a historical perspective. Sport in Society. 2003. Vol. 6, No. 1. P. 61–91. DOI: https://doi.org/10.1080/14610980312331271489 DOI: https://doi.org/10.1080/14610980312331271489
22. Popovic B. L. Sports medicine: A historical perspective with special reference to Eastern Europe. Aspetar Sports Medicine Journal. 2016. URL: https://journal.aspetar.com/en/archive/volume-4-issue-3/sports-medicine-a-historical-perspective-with-special-reference-to-eastern-europe
23. Quin G. The rise of massage and medical gymnastics in London and Paris before the First World War. Canadian Bulletin of Medical History. 2017. Vol. 34, No. 1. P. 206–229. DOI: https://doi.org/10.3138/cbmh.153-02022015 DOI: https://doi.org/10.3138/cbmh.153-02022015
24. Riordan J. Sports medicine in the Soviet Union and German Democratic Republic. Social Science & Medicine. 1987. Vol. 25, No. 1. P. 19–28. DOI: https://doi.org/10.1016/0277-9536(87)90196-1 DOI: https://doi.org/10.1016/0277-9536(87)90196-1
25. Sawyer A., et al. Resistance training as an adjunct treatment for depression: An updated systematic review. Journal of Clinical Medicine. 2025. Vol. 14, No. 3. Article 853. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm14030853 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm14030853
26. Schuch F. B., Vancampfort D., Richards J., Rosenbaum S., Ward P. B., Stubbs B. Exercise as a treatment for depression: A meta-analysis adjusting for publication bias. Journal of Psychiatric Research. 2016. Vol. 77. P. 42–51. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2016.02.023 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2016.02.023
27. Stubbs B., Vancampfort D., Smith L., Firth J., Schuch F. B. Physical activity and depression/anxiety: Updated systematic review and meta-analysis. Journal of Psychiatric Research. 2022. Vol. 145. P. 142–151. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2021.11.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2021.11.005
28. Tipton C. M. The history of «Exercise Is Medicine» in ancient civilizations. Advances in Physiology Education. 2014. Vol. 38, No. 2. P. 109–117. DOI: https://doi.org/10.1152/advan.00136.2013 DOI: https://doi.org/10.1152/advan.00136.2013
29. Tucker L. A., Cole G. E. Physical fitness: A buffer against stress. Perceptual and Motor Skills. 1986. Vol. 63, No. 2. P. 955–961. DOI: https://doi.org/10.2466/pms.1986.63.2.955 DOI: https://doi.org/10.2466/pms.1986.63.2.955
30. World Health Organization. World mental health report: Transforming mental health for all. Geneva: World Health Organization, 2022.
31. World Health Organization. Anxiety disorders. 2025a, September 8. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/anxiety-disorders
32. World Health Organization. Depressive disorder (depression). 2025b, August 29. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/depression
33. World Health Organization. Over a billion people living with mental health conditions – services require urgent scale-up. 2025c, September 2. URL: https://www.who.int/news/item/02-09-2025-over-a-billion-people-living-with-mental-health-conditions-services-require-urgent-scale-up
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
