ОСОБЛИВОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З УШКОДЖЕННЯМ РОТАТОРНОЇ МАНЖЕТИ ПЛЕЧА В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2025-1-03Ключові слова:
плечовий суглоб, ротаторна манжета плеча, артроскопія, реабілітаціяАнотація
Розриви ротаторної манжети є поширеним захворюванням плечового суглоба, що часто призводить до втрати працездатності. Зшивання ротаторної манжети під артроскопічним контролем нині вважається «золотим стандартом» лікування її розривів і широко застосовується впродовж останніх двох десятиліть. Реабілітація післяопераційного відновлення починається з тісної співпраці між ортопедом, реабілітологом та пацієнтом. Мета дослідження – оцінити клінічні та функціональні результати лікування пацієнтів після ушивання розривів ротаторної манжети плеча та визначити особливості командного підходу їх післяопераційної реабілітації. Завдання дослідження: визначити теоретичні та методологічні засади командного підходу в післяопераційній реабілітації пацієнтів після ушивання розривів ротаторної манжети плеча. Матеріал і методи. За період з 2019 по 2024 рік в ортопедичному відділенні КНП «Тернопільської обласної клінічної лікарні» ТОР у 83 пацієнтів віком від 27 до 65 років проведено ушивання розривів ротаторної манжети плеча під артроскопічним контролем. У подальшому дослідженні взяли участь 64 пацієнти, котрі відповідали критеріям дослідження, що проводилося. Чоловіки становили 67,18% (43), жінки – 32,82% (21). Результати. Якісна діагностика, ефективне оперативне втручання та реабілітація після артроскопічного відновлення ротаторної манжети плеча, оцінювання функції плечового суглоба, яке в пацієнтів проводилось за шкалою Constant Murley Score, і за період спостереження показники зросли з 34–38 балів до 74–80 балів. Період спостереження становив 11,8±2,4 місяці. Висновки: функціональні результати оперативних утручань у разі ушивання розривів ротаторної манжети плеча під артроскопічним контролем значною мірою залежать від комплексного підходу в реабілітації даної категорії пацієнтів та безпосередньої співпраці ортопеда-травматолога, реабілітолога та пацієнта.
Посилання
1. Bedeir Y.H., Jimenez A.E., Grawe B.M. Recurrent tears of the rotator cuff: Effect of repair technique and management options. Orthop. Rev. (Pavia). 2018 Jun 14; 10(2): 7593. doi: 10.4081/or.2018.759 DOI: https://doi.org/10.4081/or.2018.7593
2. Constant C.R, Murley A.H. A clinical method of functional assessment of the shoulder. Clinical Orthopaedics & Related Research. 1987 Jan:(214):160–164. DOI: https://doi.org/10.1097/00003086-198701000-00023
3. Dang A, Davies M. Rotator cuff disease: treatment options and considerations. Sports Med Arthrosc Rev. 2018; 26: 129–133. doi: 10.1097/JSA.0000000000000207 DOI: https://doi.org/10.1097/JSA.0000000000000207
4. Hinsley H. et. al. Prevalence of rotator cuff tendon tears and symptoms in a Chingford general population cohort, and the resultant impact on UK health services: a crosssectional observational study BMJ Open 2022; 12(9): e059175. doi:10.1136/bmjopen-2021-059175 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2021-059175
5. Hodgetts C, Walker B. Epidemiology, common diagnoses, treatments and prognosis of shoulder pain: A narrative review. International Journal of Osteopathic Medicine. 2021 Dec 1; 42:11-19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijosm.2021.10.006
6. Huegel J., Williams A.А, Soslowsky L.J. Rotator cuff biology and biomechanics: a review of normal and pathological conditions. Curr Rheumatol Rep. 2015 Jan;17(1):476. doi: 10.1007/s11926-014-0476-x DOI: https://doi.org/10.1007/s11926-014-0476-x
7. Jeong J, Shin D. C, Kim T.H, Kim K. Prevalence of asymptomatic rotator cuff tear and their related factors in the Korean population. J Shoulder Elbow Surg. 2017;26(1):30–35. doi: 10.1016/j.jse.2016.05.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jse.2016.05.003
8. Kegerreis S. The construction and implementation of a functional progression as a functional progression as a component of athletic rehabilitation. J. Orthop Sports Phys Ther. 1983;5(1):14-19 DOI: https://doi.org/10.2519/jospt.1983.5.1.14
9. Lawrence R.L., Moutzouros V., Bey M.J., Asymptomatic Rotator Cuff Tears JBJS Rev. 2019 Jun; 7(6): e9. doi: 10.2106/JBJS.RVW.18.00149 DOI: https://doi.org/10.2106/JBJS.RVW.18.00149
10. Mannava S., Jinnah A.H.,Plate J.F. et al. Basic shoulder arthroscopy: Beach chair patient positioning. Arthrosc Tech. 2016; 5: e731-e735 DOI: https://doi.org/10.1016/j.eats.2016.02.038
11. Miller, B.S., Downie, B.K., Kohen, R.B., et al. (2011) When do rotator cuff repairs fail? Serial ultrasound examination after arthroscopic repair of large and massive rotator cuff tears. The American Journal of Sports Medicine, 39, 2064-2070. doi:10.1177/0363546511413372 DOI: https://doi.org/10.1177/0363546511413372
12. Paxton E.S. Backus J. Keener J. Brophy R.H. Shoulder arthroscopy: Basic principles of positioning, anesthesia, and portal anatomy. J Am Acad Orthop Surg. 2013; 21(6): 332-342. DOI:10.5435/JAAOS-21-06-332 DOI: https://doi.org/10.5435/00124635-201306000-00003
13. Rony-Orijit Dey Hazra et al: The Evolution of Arthroscopic Rotator Cuff Repair Orthop J Sports Med. 2021 Dec 6; 9(12): 23259671211050899. doi:10.1177/23259671211050899 DOI: https://doi.org/10.1177/23259671211050899
14. Rossi L.A, Chahla J, Verma N.N, et al., Rotator Cuff Retears. JBJS Rev. 2020 Jan; 8(1): e0039. doi: 10.2106/JBJS.RVW.19.00039 DOI: https://doi.org/10.2106/JBJS.RVW.19.00039
15. Wang L. Observation of the clinical effect of total shoulder arthroscopy surgery on patients with rotator cuff injuries of different tearing degrees. Electronic Journal of Clinical Medical Literature 2019; 6(A4):76–78.
16. Yamamoto A, Takagishi K, Osawa T., et al. Prevalence and risk factors of a rotator cuff tear in the general population. J Shoulder Elbow Surg2010;19(1):116-120. doi: 10.1016/j.jse.2009.04.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jse.2009.04.006
17. Yoon J.P. Patch Augmentation for Massive Rotator Cuff Tears. Clin Should Elbow. 2017; 20(2):105–12. doi: 10.5397/cise.2017.20.2.105 DOI: https://doi.org/10.5397/cise.2017.20.2.105
