РЕАБІЛІТАЦІЙНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ПІСЛЯ ГОСТРОГО ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2025-1-04Ключові слова:
гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), реабілітація після інсульту, визначення стадій відновлення, систематичне оцінювання пацієнтів, технології в реабілітаціїАнотація
У статті розглянуто актуальні аспекти реабілітаційного обстеження пацієнтів, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), та визначення етапів їх відновлення. Сучасні дослідження акцентують увагу на значенні систематичного оцінювання фізичного, когнітивного та емоційного стану пацієнтів як ключового компонента успішної реабілітації, зокрема після інсульту. Визначення стадій відновлення сприяє індивідуалізації терапевтичних втручань відповідно до змінних потреб хворих. У дослідженні узагальнено сучасні методології реабілітаційного обстеження, включаючи використання стандартизованих інструментів оцінювання. Також проаналізовано вплив технологій, зокрема роботизованої терапії, віртуальної реальності та методів нейромодуляції, на покращення точності діагностики та ефективність лікування. Окрему увагу приділено інтеграції цифрових платформ, які розширюють доступ до медичних послуг та сприяють безперервному моніторингу стану пацієнтів. У статті висвітлено ключові проблеми, що ускладнюють реабілітаційний процес, як-от когнітивний дефіцит, емоційні розлади, брак ресурсів та кваліфікованих фахівців. Наголошено на необхідності міждисциплінарної співпраці для забезпечення цілісного підходу до відновлення, що охоплює фізичні, когнітивні та емоційні аспекти. Запропоновано низку рекомендацій щодо вдосконалення реабілітаційних протоколів, які базуються на персоналізованих стратегіях, впровадженні новітніх технологій та стандартизованих підходів до оцінювання. Зазначено, що гейміфікація та інтерактивні вправи підвищують залученість пацієнтів і сприяють кращим результатам терапії. У статті узагальнено сучасні тенденції в реабілітації після ГПМК та сформульовано перспективи розвитку цієї сфери. Проведене дослідження є внеском у подальше вдосконалення практик реабілітації, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів після ГПМК, що може бути корисним для широкого кола фахівців у галузі медицини та фізичної терапії.
Посилання
1. Бочкова Н.Л., Костюк А.І. Ефективність роботизованих пристроїв у фізичній терапії постінсультних хворих. Topical issues of modern science, society and education. Proceedings of the 5th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kharkiv, Ukraine. 2021. С. 21–27. URL: https://sci-conf.com.ua/v-mezhdunarodnayanauchno-prakticheskaya-konferentsiya-topical-issues-of-modern-science-society-and-education-28-30-noyabrya-2021-goda-harkov-ukraina-arhiv/
2. Солтик І.Т. Ерготерапія осіб, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК). Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту, фізичної реабілітації та туризму у сучасних умовах життя : матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 18–19 квітня 2024 р. Львів–Торунь : Liha-Pres, 2024. С. 176–180. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-383-8-46
3. Akkara Y., Afreen R., Lemonick M., Paz S. G., Rifi Z., Tosto J., Putrino D., Mocco J., Bederson J., Dangayach N., Kellner C. P. Standardizing Domains and Metrics of Stroke Recovery: A Systematic Review. Brain Sciences. 2024. Vol. 14, No. 12. Article 1267. DOI: https://doi.org/10.3390/brainsci14121267 DOI: https://doi.org/10.3390/brainsci14121267
4. Brunnstrom Approach. URL: https://www.physio-pedia.com/images/5/5b/Brunnstrom's_Approach.pdf
5. Danso A., Nijhuis P., Ansani A., Hartmann M., Minkkinen G., Luck G., Bamford J. S., Faber S., Agres K., Glasser S., Särkämö T., Rousi R., Thompson M. R. Virtual reality-assisted physiotherapy for visuospatial neglect rehabilitation: A proof-of-concept study. arXiv. 2023. URL: https://arxiv.org/abs/2312.12399
6. Gao F., Zhang X., Sivarajkumar S., Denny P. E., Aldhahwani B. M., Visweswaran S., Shi R., Hogan W., Bove A., Wang Y. Precision rehabilitation for patients post-stroke based on electronic health records and machine learning. arXiv. 2024. URL: https://arxiv.org/abs/2405.05993.
7. Gunduz M. E., Bucak B., Keser Z. Advances in Stroke Neurorehabilitation. Journal of Clinical Medicine. 2023. Vol. 12, No. 21. Article 6734. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12216734 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12216734
8. Rahman S., Sarker S., Haque A. K. M. N., Uttsha M. M., Islam M. F., Deb S. AI-Driven Stroke Rehabilitation Systems and Assessment: A Systematic Review. IEEE Transactions on Neural Systems and Rehabilitation Engineering. 2023. Vol. 31. P. 192–207. DOI: 10.1109/TNSRE.2022.3219085 DOI: https://doi.org/10.1109/TNSRE.2022.3219085
9. Wei X., Zhang Y., Liu Z. Effectiveness of early rehabilitation in ischemic stroke patients: A systematic review and meta-analysis. BMC Neurology. 2024. Vol. 24, No. 1. Article 3565. DOI: https://doi.org/10.1186/s12883-024-03565-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s12883-024-03565-8
