СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ДІТЕЙ ІЗ ХВОРОБОЮ ЛЕГГА–КАЛЬВЕ–ПЕРТЕСА: ДОКАЗОВІ СТРАТЕГІЇ ТА ПОБУДОВА ПРОГРАМИ ВТРУЧАННЯ

Автор(и)

  • Адріяна ГАВРОНСЬКА Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського Автор https://orcid.org/0009-0004-9535-6559
  • Зоряна КОРИТКО Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського Автор https://orcid.org/0000-0002-7262-4723
  • Оксана ГУЗІЙ Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського Автор https://orcid.org/0000-0001-5420-8526

DOI:

https://doi.org/10.32782/2221-1217-2026-1-03

Ключові слова:

хвороба Легга–Кальве–Пертеса, фізична терапія, діти, кульшовий суглоб, функціональні порушення, МКФ, консервативне лікування

Анотація

Хвороба Легга–Кальве–Пертеса (ЛКП) належить до поширених ортопедичних захворювань дитячого віку та супроводжується асептичним некрозом головки стегнової кістки, що призводить до порушення структури кульшового суглоба, обмеження рухливості, м’язової слабкості, змін біомеханіки ходи й зниження рівня повсякденної активності дітей. Відсутність уніфікованих алгоритмів консервативного ведення зумовлює необхідність узагальнення сучасних підходів до фізичної терапії (ФТ) та їх систематизації відповідно до функціональних потреб пацієнтів. Мета – узагальнити сучасні наукові дані щодо фізичної терапії при хворобі Легга–Кальве–Пертеса у дітей та обґрунтувати ключові принципи побудови програми фізичної терапії з урахуванням стадійності й функціональних обмежень. Методи дослідження – теоретичний аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація та інтерпретація науково-методичної літератури. Результати. У результаті аналізу встановлено основні структурно-функціональні порушення на рівнях функцій і структур тіла, активності та участі відповідно до Міжнародної класифікації функціонування (МКФ), що дало змогу визначити цільові завдання ФТ та визначити до них доцільні засоби втручання. Систематизовано ефективні напрями ФТ: збереження обсягу рухів, зміцнення м’язів – стабілізаторів таза, дозовані фізичні навантаження (ФН) без осьової компресії, гідрокінезіотерапія, тренування рівноваги та корекція ходи. Обґрунтовано принципи побудови програми ФТ, що передбачає індивідуалізацію, поетапність і функціональну спрямованість утручань. Запропонований підхід може бути використаний у практиці фізичних терапевтів для підвищення ефективності консервативного ведення дітей із даною патологією.

Посилання

1. Гавронська А. А., Коритко З. І. Особливості фізичної терапії дітей із хворобою Легга–Кальве–Пертеса. Український журнал лабораторної медицини. 2024. 2(1), 57–62. https://doi.org/10.62151/2786-9288.2.1.2024.07 DOI: https://doi.org/10.62151/2786-9288.2.1.2024.07

2. Гавронська А. А., Коритко З. І. Фізична терапія дітей із хворобою Легга–Кальве–Пертеса: вихідні морфофункціональні характеристики як предиктори прогнозу реабілітації. Фізична культура, спорт і здоров’я: стан, проблеми та перспективи : збірник тез XXV Міжнародної науково-практичної конференції, 04 грудня 2025 р. Харків : ХДАФК, 2025. С. 275–276. https://doi.org/10.15391/conf_KhSAPC_2025 DOI: https://doi.org/10.15391/conf_KhSAPC_2025

3. Критерії адекватності фізичних навантажень та їх використання у спорті, фізичному вихованні і фізичній реабілітації / З. Коритко та ін. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2020. 2(50), 68–77. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-68-77 DOI: https://doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-68-77

4. Коритко З. Медико-біологічні основи рухової активності : навчальний посібник. Львів : ЛДУФК ім. Івана Боберського, 2020. 223 с. http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/27946

5. Лапонін І. В, Корольков О. І. Місце м’ягкотканної декомпресії у лікуванні ускладненого перебігу Легг–Кальве–Пертеса у дітей. Збірник наукових праць ХV з’їзду ортопедів-травматологів України, 16–18 вересня 2015 р. Дніпро, 2015. 476 с.

6. Ціж Л., Тимрук-Скоропад К. Фізична терапія дітей із хворобою Легга–Кальве–Пертеса. Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. 2017. 27–28, 329–336. http://hdl.handle.net/123456789/14975

7. El-Harbiti A., Hailer Y. D. Range of abduction in patients with Legg–Calvé–Perthes disease: a nationwide register-based cohort study. BMC Musculoskeletal Disorders. 2020. Vol. 21. Art. 718. DOI: 10.1186/s12891-020-03705-4 DOI: https://doi.org/10.1186/s12891-020-03705-4

8. Galloway A. M., van Hille T., Perry D. C., Holton C., Mason L., Richards S. et al. A systematic review of the non-surgical treatment of Perthes’ disease. Bone & Joint Open. 2020. Vol. 1(12). P. 720–730. DOI: 10.1302/2633-1462.112.BJO-2020-0138.R1 DOI: https://doi.org/10.1302/2633-1462.112.BJO-2020-0138.R1

9. Hailer Y. D., Melin L., Rendek Z. Physiotherapy and physical activity in children with Perthes disease: international survey of current recommendations. Acta Orthopaedica. 2023. Vol. 94. P. 432–437. DOI: 10.2340/17453674.2023.18341

10. Herring J. A. Legg-Calvé-Perthes disease. Journal of Bone and Joint Surgery. 2019. Vol. 101(14). P. 1279–1288. DOI: 10.2106/JBJS.18.01244

11. Joseph B. Legg-Calvé-Perthes disease: current concepts. Indian Journal of Orthopaedics. 2015. Vol. 49(1). P. 10–16. DOI: 10.4103/0019-5413.143911 DOI: https://doi.org/10.4103/0019-5413.143906

12. Leroux J., Abu Amara S., Lechevallier J. Prognostic factors in Legg-Calvé-Perthes disease. Orthopaedics & Traumatology: Surgery & Research. 2018. Vol. 104(1). P. 107–112. DOI: 10.1016/j.otsr.2017.04.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.otsr.2017.04.012

13. Mashabi A., Abdallat R., Alghamdi M. S., Al-Amri M. Gait compensation among children with non-operative Legg-Calvé-Perthes disease: a systematic review. Healthcare. 2024. Vol. 12(9). Art. 895. DOI: 10.3390/healthcare12090895 DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare12090895

14. Melin L., Rendek Z., Hailer Y. D. Recommendations for physiotherapy and physical activity for children with Legg-Calvé-Perthes disease: a survey of pediatric orthopedic surgeons and physiotherapists in Sweden. Acta Orthopaedica. 2023. Vol. 94. P. 432–437. DOI: 10.2340/17453674.2023.18341 DOI: https://doi.org/10.2340/17453674.2023.18341

15. Pavone V, Chisari E, Vescio A, Lizzio C, Sessa G, Testa G. Aetiology of Legg-Calvé-Perthes disease: a systematic review. World J Orthop. 2019;10(3):145–65. DOI: https://doi.org/10.5312/wjo.v10.i3.145

16. Perry D. C., Hall A. J. The epidemiology and etiology of Perthes disease. Orthopedic Clinics of North America. 2011. Vol. 42(3). P. 279–283. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ocl.2011.03.002

17. Rodríguez-Olivas A. O., Hernández-Zamora E., & Reyes-Maldonado E. Legg-Calvé-Perthes disease overview. Orphanet journal of rare diseases. 20222;17(1):125. https://doi.org/10.1186/s13023-022-02275-z DOI: https://doi.org/10.1186/s13023-022-02275-z

18. Santana M. A. S., Guimarães L. B., Mendes L. C., Varjão L. L. Effectiveness of therapeutic methods for Legg-Calvé-Perthes disease according to staging: limits of conservative treatment. Orthopedic Reviews. 2024. Vol. 16. DOI: 10.52965/001c.122123 DOI: https://doi.org/10.52965/001c.122123

19. Singh K. A., Shah H., Joseph B., Aarvold A., Kim H. K. W. Evolution of Legg-Calvé-Perthes disease following proximal femoral varus osteotomy performed in the avascular necrosis stage: A prospective study. Journal of Children’s Orthopaedics. 2020;14(1):58–67. DOI: 10.1302/1863-2548.14.190153 DOI: https://doi.org/10.1302/1863-2548.14.190153

20. Stulberg S. D., Cooperman D. R., Wallensten R. The natural history of Legg-Calvé-Perthes disease. Journal of Bone and Joint Surgery. 1981. Vol. 63(7). P. 1095–1108. DOI: https://doi.org/10.2106/00004623-198163070-00006

21. Westhoff B., Krauspe R. Physical therapy and conservative management in Perthes disease. Der Orthopäde. 2019. Vol. 48(6). P. 515–522. DOI: 10.1007/s00132-019-03737-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s00132-019-03737-2

Завантаження

Опубліковано

2026-05-20

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ