ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОСТІ У СПОРТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті досліджено правове забезпечення інклюзивності у сфері фізичної культури і спорту в Україні в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості людей з інвалідністю та ветеранів війни, для яких фізична культура і спорт відіграють важливу роль не лише у фізичній реабілітації, а й у психологічному відновленні, соціальній адаптації та інтеграції у суспільне життя.

Проаналізовано національне законодавство у сфері фізичної культури і спорту та міжнародні стандарти щодо прав людей з інвалідністю, а також особливості реалізації інклюзивних підходів у спортивній сфері в умовах воєнного стану. Установлено, що, незважаючи на наявність нормативної бази, спрямованої на розвиток адаптивного спорту, на практиці зберігається істотний розрив між формальним закріпленням прав і можливістю їх ефективної реалізації. До основних чинників, що ускладнюють забезпечення інклюзивності у спорті, віднесено обмежену доступність спортивної інфраструктури, нестачу фінансових і кадрових ресурсів, а також фрагментарність правозастосовної та управлінської практики.

Обґрунтовано, що підвищення ефективності правового забезпечення інклюзивності у сфері фізичної культури і спорту потребує комплексного підходу, який поєднує удосконалення нормативно-правового регулювання, посилення інституційної спроможності органів публічної влади та орієнтацію на міжнародні стандарти у сфері прав людини. Зроблено висновок про доцільність подальшого розвитку сфери інклюзивності та адаптивного спорту як складової частини державної політики соціальної підтримки людей з інвалідністю та ветеранів війни в умовах воєнного стану.