ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ОСІБ З РОЗСІЯНИМ СКЛЕРОЗОМ У ЛІКАРНЯНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2024-2-02Ключові слова:
розсіяний склероз, фізична терапія, терапевтичні вправи, масажАнотація
Мета дослідження – удосконалити програму фізичної терапії осіб першого зрілого віку із розсіяним склерозом в умовах стаціонару. Об'єкт дослідження: фізична терапія осіб першого зрілого віку із розсіяним склерозом. Предмет дослідження: засоби і методи фізичної терапії осіб першого зрілого віку із розсіяним склерозом в умовах стаціонару. Методи дослідження: Аналіз науково-методичної літератури, соціологічні методи, медико-біологічні, методи математичної статистики. Практичне значення роботи полягає в оптимізації процесу відновлення при розсіяному склерозі шляхом використання алгоритму реабілітаційного обстеження та підбору найбільш адекватних засобів фізичної терапії. Результати. В результаті 3-ти тижневого курсу відновлення за розробленою нами методикою фізичної терапії осіб з розсіяним склерозом ми спостерігали покращення фізичного та психо-емоційного стану пацієнтів. За результатами Індекс Мотрісайті, який використовували для оцінки ступеня геміпарезу і рухової функції руки, ноги, і сторони тіла ми отримали такі дані: рухова функція правої руки в основній групі покращилась на 7,6%, лівої руки на 5,2,%, в групі порівняння відповідно лише на 1,5%, лівої руки – 0,9%. Рухова функція правої ноги в основній групі покращилась на 8,7%, а лівої ноги на 6,9,%, в групі порівняння відповідно лише на 4,6%, лівої ноги – 2,4%. За даними тесту Оцінки Моторики Рівермід (Rivermead MotorAssessment) бали з розділу «загальні функції» в середньому в основній групі збільшилися на 1,5 балів, а в групі порівняння на 0,8 балів, бали з розділу «нога і тулуб» на 1,5 балів та 1 бал і балів з розділу «рука» на 3 бали та 1,5 балів відповідно. В результаті проведеного повторного обстеження оцінки спастичності м'язів за Ашфортом еластичність привідних м'язів стегна та еластичність чотириголового м'язу стегна зменшилась в осіб обох груп на 0,5 балів. В результаті оцінки якості життя у хворих з розсіяним склерозом встановлено, що показники основної групи показали достовірно кращі результати порівняння з групою порівняння.
Посилання
1. Аврашенко О. Н. Сучасні підходи до комплексної реабілітаційної хворих з розсіяним склерозом. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2013. № 3. С. 175–179.
2. Бутенко Г. М. Розсіяний склероз – захворювання багатофакторне. Нова Медицина. 2002. № 2. С. 18–19.
3. Вейн А.М. Перебіг розсіяного склерозу у чоловіків і жінок. Неврологія і психіатрія. 2009. № 4. С. 43–44.
4. Верещагін Н.В. Про критерії активності патологічного процесу при розсіяному склерозі (клініко-комп'ютерне зіставлення). Невропатологія і психіатрія. 2009. № 8. С. 1121–1124.
5. Віничук С. М. Лікареві про розсіяний склероз. Нова медицина. 2001. № 2. С. 20−29.
6. Марченко О. К. Фізична реабілітація хворих на розсіяний склероз. Теорія і методика фіз. виховання і спорту. 2006. № 2. С. 54−57.
7. Окамото Г. Основи фізичної реабілітації. Л. : Галицька видавнича спілка. 2002. 294 с.
8. Школьник В. М., Бараненко О. М., Погорелов О. В., Кальбус О. І. Сучасні підходи до лікування при загостренні розсіяного склерозу з позицій доказової медицини. Український медичний часопис. 2014. № 4(102). С. 108–111.
9. Katz Sand I.B., Lublin F.D. (2013). Diagnosis and differential diagnosis of multiple sclerosis. Continuum (Minneap. Minn.), 19(4 Multiple Sclerosis), pp. 922–943.
10. Khan F. Pallant J., Brand C., Kilpatick J. (2008). Effectiveness of Rehabilitation intervention in person with multiple sclerosis: A randomized controlledtrial, 1, pp. 1337–1377.
11. Kidd, D; Howard, RS; Losseff, NA; Thompson, AJ. (2001). The benefit of inpatient neurorehabilitation in multiple sclerosis. Clinical Rehabilitation, Vol. 9, pp. 4–7.
12. Knockaert D.C., Buntinx F., Stoens N. et al. (2002). Chest pain in the emergency department: the broad spectrum of causes. Eur J Emerg Med, 9 (1), pp. 25–30.
13. Koes B. W, van Tulder M, Lin CWC, et al. (2010). An updated overview of clinical guidelines for the management of non-specific low back pain in primary care. Eur Spine J., pp. 19–94.
14. Marshall PW., Desai I., (2010). Electromyographic analysis of upper body, lower body, and abdominal muscles during advanced Swiss ball exercises Journal of strength and conditioning research, pp. 1537–1545.
15. Кudryavtseva E. A, Rozhdestvenskii A S., Kakulya A. V. (2011). Polymorphic locus rs10492972 of the KIF1B gene association with multiple sclerosis in Russia: Case control study. Mol. Genet. Metab, Vol. 104, № 3, pp. 390–394.
