ВПЛИВ КОНТУЗІЙ ТА ЇХ НАСЛІДКІВ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2024-2-04Ключові слова:
фізична підготовленість, контузія, військово-професійна діяльність, бойовий досвід, військово-прикладні навички, функціональний станАнотація
Належний рівень постійної готовності до виконання бойових завдань військовослужбовцями ЗС України є надзвичайно важливим та необхідним фактором для ефективного виконання ними завдань за призначенням відповідно до обраної спеціальності з метою захисту кордонів нашої держави. Відомо, що уся військово-професійна діяльність представників силових структур передбачає постійне напруження, як фізичне так і психічне, а також характеризується впливом різноманітних стресових чинників у процесі виконання бойових завдань. Ведення бойових дій, пов’язаних із ризиком для життя і здоров’я військовослужбовців ведуть за собою отримання різного роду травмувань особового складу. Участь Збройних Сил України в бойових діях на території України проти агресора рф призвела до значного зростання кількості військовослужбовців, які мають бойові поранення, каліцтва або травми. Найпоширенішим наслідком погіршення стану здоров’я військовослужбовця стало отримання ними контузій (її поширеність серед загальної кількості травм становить 70 %), що у свою чергу призводить до зниження ефективності ведення бойових дій та підриву боєготовності. Разом з тим, адаптація військовослужбовців, які отримали контузії під час виконання бойових завдань повинна носити комплексний характер. Саме засобам фізичної підготовки належить важлива роль у професійній реалізації військовослужбовців у повсякденному житті, а також забезпечення позитивного впливу на виконання завдань за призначенням в умовах сучасного бою. Фізична підготовка є не лише важливим чинником, від якого залежить професійна реалізація військовослужбовців, але й впливає на виконання бойових завдань. Фізичною підготовкою забезпечують фізичну готовність військових до виконання професійних завдань, стійкого перенесення фізичних навантажень, розвиток фізичних якостей, формування військово-прикладних навичок та вмінь, виховання вольових якостей, зміцнення здоров’я та підвищення стійкості організму до впливу несприятливих умов і факторів бойової діяльності. Адже, саме військовослужбовці з бойовим досвідом – це є значущий для українського війська контингент, оскільки їх бойовий досвід важливий як підґрунтя для розвитку та удосконалення підготовки військових фахівців.
Посилання
1. Баранська ЛТ., Вершиніна ТС. Формування особистісної патології у військовослужбовців, які беруть участь у локальних війнах і бойових конфліктах у мирний час. Медичний журнал. 2011. № 11(89). C. 29–34.
2. Бородін Ю. А., Красота В. М., Ольховий О. М., Піддубний О. Г. Вплив несприятливих факторів військово-професійної діяльності на фізичний стан офіцерів – спеціалістів операторського профілю. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2006. № 6. C. 10–12.
3. Булигіна ВГ., Шпорт СВ., Дубинский АА., Проничева ММ. Вплив екстремальних чинників службової діяльності на психічне здоров'я фахівців небезпечних професій (огляд зарубіжних досліджень). Мед.-біол. и соц.-психол. пробл. безпеки в надзв. ситуаціях. 2017. № 3. С. 93–100. https://doi.org/10.25016/2541-7487-2017-0-3-93-100.
4. Кадиров РВ. Вплив бойових дій на особистісні особливості професійних військовослужбовців: дис. ... канд. психологічних наук. 2005.
5. Климович В. Б., Курбакова С. М., Ольховий О. М. Вплив системи фізичної підготовки на рівень побічних показників фахової працездатності випускників-артилеристів. Український журнал медицини, біології та спорту. 2017. № 1. С. 215–219.
6. Кунинець С., Боєрчук О., Романчук В., Яворський А. Засоби фізичного виховання – напрям відновлення боєготовності військовослужбовців після контузії головного мозку. Український журнал медицини, біології, спорту. 2019. № 4(3). С. 13–19.
7. Лейман ДВ., Астраханкіна КВ., Колеснікова ВВ. Практика психологічної гігієни в умовах проходження військової служби. Актуальні питання соціальної педагогіки та психології: теорія і практика: збірник матеріалів науково-практичної конференції. 2019. С. 257–262.
8. Личагіна СВ. Соціальні аспекти синдрому емоційного професійного вигорання. Актуальні проблеми права, економіки та управління. 2016. № 12. С. 263–265.
9. Магомед-Емінов МШ. Особистість і екстремальна життєва ситуація. Вісник МДУ. Серія психологія. 1996. № 4. С. 26–35.
10. Матвейко О. Засоби відновлення військовослужбовців після контузії головного мозку. Молода спортивна наука України: матеріали ХХІІІ науково-практичної конференції. Львів. 2019. Т. 2. С. 46–47.
11. Матвейко О. Застосування засобів фізичної підготовки для прискорення реабілітації військовослужбовців після отримання травм. Молодіжний науковий вісник. 2017. № 27. С. 161–166.
12. Матвейко О. Фізична підготовка військовослужбовців, які мали контузію головного мозку на етапах професійно-бойової діяльності. Молода спортивна наука України: матеріали ХХVІ науково-практичної конференції. Львів, 2020. Т. 2. С. 53–54.
13. Одеров А., Матвейко О., Романчук С., Зонов О., Небожук О., Пилипчак І., Мельніков А. Особливості способу життя військовослужбовців, які мали контузію, як чинник, що впливає на бойову готовність. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. Зб. наук. пр. Луцьк. 2022. № 2(58). С. 67-78. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2022-02-67-78)
14. Одеров А.М., Первачук О.І., Лесько О.М., Пилипчак В.В. Романів І.В. Андрейчук В.Я. Губа А.В. Тимочко О.І. Паєвський В.В. Аналіз показників психологічних якостей військовослужбовців під впливом чинників військово-професійної діяльності. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. 2023. № 6(166)23. С. 113-117. http://dx.doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.6(166).24
15. Пузин СН., Меметов СС., Шургая МА., Балека ЛЮ., Сумеді ІР., Мутєва ТА. Реабілітація учасників бойових дій: посттравматичний стресовий синдром. Medical and Social Expert Evaluation and Rehabilitation. 2016. № 19(2). https://doi.org/10.18821/ 1560-9537-2016-19-2-60-63
16. Решетніков ММ. Загальні закономірності в динаміці стану, поведінки та діяльності людей в екстремальних ситуаціях із вітальною загрозою: віддалені наслідки та реабілітація постраждалих. Вісник психотерапії. 2004. № 12(17). С. 97–110.
17. Соколов ЕЮ., Паршин АН. Віддалені кризові стани у співробітників екстремальної професії, їх реабілітація та профілактика. Тюменський медичний журнал. 2013. № 15(3). С. 58–60.
18. Утюганов АА. Теоретичні та емпіричні аспекти бойового стресу у військовослужбовців підрозділів спеціального призначення. 2013. 76 с.
19. Фендуненко АМ. Психологічні наслідки війни. Інноваційні процеси в науковому середовищі: збірник статей Міжнародної науково-практичної конференції. Ч. 4. 2016. С. 207–209.
20. Bunn P. D., Meireles F. D., Sodre R. D., Rodrigues A. I., da Silva E. B. Risk factors for musculoskeletal injuries in military personnel: a systematic review with meta-analysis. International Archives of Occupational and Environmental Health. 2021. https://doi.org/10.1007/s00420-021-01700-3
21. Elder G. A., Cristian A. Blast-related mild traumatic brain injury: Mechanisms of injury and impact on clinical care. Mount Sinai Journal of Medicine. 2009. № 76(2). P. 111–118.
22. Harvey J. Occupational psychology in the UK Ministry of Defence. Journal of the Royal Army Medical Corps. 2019. № 165(2). P. 124–127. https://doi.org/10.1136/ jramc-2018-001074
23. Hoge C. W., McGurk D., Thomas J. L., Cox A. L., Engel C. C., Castro C. A. Mild traumatic brain injury in U.S. soldiers returning from Iraq. New England Journal of Medicine. 2008. № 358(5). P. 453–463.
24. Jones E., Stone J. Hurst rehabilitated: The treatment of functional motor disorders by Arthur Hurst during the first world war. Journal of the Royal College of Physicians of Edinburgh. 2020. № 50(4). P. 436–443.
25. Jones E., Wessely S. Legacy of the 1914–1918 war 2 Battle for the mind: World War 1 and the birth of military psychiatry. LANCET. 2014. № 384(9955). P. 1708–1714. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)61260-5
26. Lotan E., Morley C., Newman J. еt аl. Prevalence of Cerebral Microhemorrhage following Chronic Blast-Related Mild Traumatic Brain Injury in Military Service Members Using Susceptibility-Weighted MRI. American Journal of Neuroradiology. 2018. № 39(7). P. 1222–1225. https://doi.org/10.3174/ ajnr.A5688
27. Loughran T. Shell shock, trauma, and the first world war: The making of a diagnosis and its histories. Journal of the History of Medicine and Allied Sciences. 2012. № 67(1). P. 94–119.
28. Mac Donald C. L., Adam O. R., Johnson A. M., Nelson E. C. Acute post-traumatic stress symptoms and age predict outcome in military blast concussion. Brain. 2015. Vol. 138, № 5. P. 1314–1326. https://doi.org/10.1093/brain/ awv038
29. McKenzie AG. Anaesthetic and Other Treatments of Shell Shock: World War I and Beyond. Journal of the Royal Army Medical Corps. 2012. № 158(1). P. 29–33. https://doi.org/10.1136/jramc-158-01-07.
30. Pedroso JL., Linden SC., Barsottini OG., Maranhão Filho P., Lees AJ. The relationship between the first world war and neurology: 100 years of «shell shock». Arquivos de Neuro-Psiquiatria. 2017. № 75(5). P. 317–319.
31. Romanchuk S., Oderov A., Nebozhuk O. et.al. Analysis of the dynamics of physical development of cadets as a result of the application of crossfit equipment. Slobozhansky scientific and sports bulletin. 2022. № 26(4). P. 133-140. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2022-4.006
32. Romanchuk S., Oderov A., Nebozhuk O., Ripak M., Matveiko O., Lashta V., Klymovych V., Тymochko O. A Research on Functional State of Nervous System of Servicemen with Post-Concussion Syndrome with Using Screening Tests. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society. 2022. № 3(59). P. 69-76. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2022-03-69-76
33. Russell M. C., Figley C. R. Do the Military’s Frontline Psychiatry/Combat and Operational Stress Control Doctrine Help or Harm Veterans?-Part One: Framing the Issue. Psychological Injury & Law. 2017. № 10(1). P. 1–23. https://doi.org/10.1007/s12207-016-9278-y
34. Russell M. C., Figley C. R. Do the Military’s Frontline Psychiatry/Combat and Operational Stress Control Doctrine Help or Harm Veterans?- Part Two: Systematic Review of the Evidence. Psychological Injury & Law. 2017. № 10(1). P. 24–71. https://doi.org/10.1007/s12207-016-9279-x
35. Schoenbaum M., Kessler R. C., Gilman S. E., Colpe L. J. For the army STARRS collaborators. Predictors of suicide and accident death in the army study to assess risk and resilience in service members. JAMA Psychiatry. 2014. Vol. 71, № 5. P. 493–503. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2013.4417
36. Tanielian T., Jaycox L. H. (Eds). Invisible wounds of war: Psychological and Cognitive Injuries, Their Consequences, and Services to Assist Recovery. Santa Monica, CA: RAND Corp; 2008.
37. Tatu L., Bogousslavsky J. Writers as Shell Shock Witnesses during World War I. Frontiers of Neurology and Neuroscience. 2018. № 43. Р. 47–58.
38. Terrio H., Brenner L. A., Ivins B. J., et al. Traumatic brain injury screening: Preliminary findings in a US Army Brigade Combat Team. J Head Trauma Rehab. 2009. № 24(1). Р. 14–23.
39. Upadyaya K., Vartiainen M., Salmela-Aro K. From job demands and resources to work engagement, burnout, life satisfaction, depressive symptoms, and occupational health. Burnout Research. 2016. Vol. 3. Р. 101–108.
40. Working Group to Develop a Clinician’s Guide to Cognitive Rehabilitation in mTBI: Application for Military Service Members and Veterans. (2016). Clinician’s guide to cognitive rehabilitation in mild traumatic brain injury: Application for military service members and veterans. Rockville, MD: American Speech-Language-Hearing Association. Available from http://www.asha.org/uploadedFiles/ASHA/Practice_Portal/Clinical_Topics/Traumatic_Brain_Injury_in_Adults/Clinicians-Guide-to-Cognitive-Rehabilitation-in-Mild-Traumatic-Brain-Injury.pdf.
