ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ОСІБ ЛІТНЬОГО ВІКУ ПІСЛЯ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ

Анотація

Незважаючи на постійні вдосконалення конструкцій та технік імплантації ендопротезів, результати цієї процедури не завжди відповідають очікуванням як пацієнтів, так і хірургів, що потребує розроблення програм фізичної терапії. Мета дослідження – визначити ефективність фізичної терапії у осіб літнього віку після ендопротезування кульшового суглобу. Методи дослідження. У роботі застосовано методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, педагогічні, медико-біологічні, методи математичної статистики. Результати роботи. Повторні результати тесту Берга в експериментальній групі покращилися достовірно на 10,02 бали, у 10-метровому тесті – на 1,80 с та 6-хвилинному тесті – на 110,00 м. Порівняно з контрольною групою, учасники якої застосовували загальноприйняті методи реабілітації, чоловіки експериментальної групи, що слідували авторській програмі, показали більше наближення зведених середніх показників до норми. Після завершення формувального етапу дослідження показник згинання стегна покращився в ЕГ на 28,02 градуса (p<0,05), водночас в КГ – лише на 7,05 градуса (p>0,05), розгинання стегна – на 4,60 градуса (p < 0,05) в ЕГ та 0,50 градуса (p>0,05) – у КГ, показник болю зменшився в ЕГ на 2,78 бали, у КГ – на 0,95 бали. Динаміка змін тестованих показників показала, що результат за тестом Берга поліпшився на 24,04% у пацієнтів експериментальної групи проти 4,77% у контрольній групі, тест «встань і йди» – на 9,65% та 2,66%, 10-метровим тестом – на 20,23% та 3,52%, 6-хвилинним тестом – на 27,47% та 4,87%. Висновки. Фізична терапія після ендопротезування кульшового суглобу спрямована на відновлення функцій суглобу, покращення мобільності та зменшення болю. Ці аспекти важливі для поліпшення якості життя пацієнтів та їхньої здатності до самостійного життя.