ВАЖЛИВІСТЬ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З РІЗНИМ ТЕМПОМ БІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та аналіз важливості індивідуалізації методик фізичного виховання у контексті формування координаційних здібностей у молодших школярів з різним темпом біологічного розвитку. Індивідуалізація у фізичному вихованні – це ключовий принцип сучасної педагогіки, який передбачає побудову навчально-тренувального процесу з урахуванням особистісних особливостей кожної дитини. У нових соціальних умовах індивідуальний підхід до учнів став розглядатися як педагогічний принцип на рівні соціального, педагогічного й психологічного експерименту. Розуміння темпів біологічного розвитку є фундаментальним для індивідуалізації. Координаційні здібності (спритність, рівновага, просторова орієнтація) є одними з найважливіших у фізичному вихованні. Індивідуальний підхід у вихованні й навчанні полягає у здійсненні педагогічного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Індивідуальний підхід до дітей – це принцип, згідно з яким у навчальній та виховній роботі з дітьми досягається вплив безпосередньо на кожну дитину, який ґрунтується на знанні її особистих якостей та умов життя. Індивідуалізація фізичного виховання – це не просто педагогічна теорія, а практичний інструмент, що дає змогу зробити процес навчання ефективнішим, безпечнішим та цікавішим, сприяючи гармонійному розвитку кожної особистості. Ключовим теоретичним елементом є не просто оцінка рівня координації, а її співвіднесення з темпом біологічного розвитку дитини. Методика формування координаційних здібностей має ґрунтуватися на принципі індивідуалізації, що передбачає певні підходи до дітей з різним темпом біологічного розвитку. Ключовим моментом є гнучкість методики.