PATHOGENESIS OF SPINAL CORD INJURIES AND THEIR IMPACT ON LOCOMOTION AND QUALITY OF LIFE OF PATIENTS
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2026-1-06Keywords:
spinal cord injury, pathogenesis, secondary injury, locomotor function, quality of life, rehabilitationAbstract
The article provides a structured analysis of contemporary concepts regarding the pathogenesis of traumatic spinal cord injury and its influence on the recovery of functional locomotion and overall quality of life. The staged nature of spinal cord damage is examined, with emphasis on the interaction between the primary mechanical insult and secondary pathological mechanisms, including ischemia, excitotoxicity, inflammatory responses, demyelination, and glial scar formation. It is demonstrated that secondary injury processes largely determine the extent of irreversible neural damage and, consequently, the rehabilitation potential of affected individuals. Clinical data are synthesized to assess the relationship between neurological impairment severity, according to the ASIA classification, and the probability of gait recovery. Evidence indicates that independent ambulation is virtually unattainable in cases of complete spinal cord injury, whereas up to 70–75% of patients with incomplete lesions may regain ambulatory capacity under structured rehabilitation programs. The impact of secondary complications, such as spasticity, neuropathic pain, and urinary tract infections, on daily functioning and social participation is analyzed. These conditions are shown to substantially limit independence even in patients with partial motor recovery. The findings support the necessity of a multidisciplinary rehabilitation strategy that integrates locomotor training, management of secondary complications, and psychosocial support in order to improve long-term functional outcomes and quality of life after spinal cord injury.
References
1. АрміяInform. Реабілітація ветеранів та цивільних із травмами спинного мозку за принципом «рівний рівному» (інтерв’ю У. Пчолкіної). 10.04.2023. URL: https://armyinform.com.ua/2023/04/10/reabilitacziya-veteraniv-ta-czyvilnyh-iz-travmamy-spynnogo-mozku-za-prynczypom-rivnyj-rivnomu/ (дата звернення: 11.01.2026). DOI: https://doi.org/10.21776/ub.jiat.2024.10.01.003
2. Зозуля І. С., Бистрицька М. А. Ефективність реабілітації хворих зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта. Український медичний часопис. 2007. № 4 (ч. 2). С. 55. URL: https://umj.com.ua/uk/publikatsia-241-efektivnist-reabilitacii-xvorix-zi-spinalnoyu-travmoyu-na-rivni-poperekovogo-viddilu-xrebta (дата звернення: 11.01.2026).
3. Міністерство охорони здоров’я України. Як реабілітують пацієнтів із травмами спинного мозку : офіційна публікація. URL: https://moz.gov.ua/uk/jak-reabilitujut-pacientiv-iz-travmami-spinnogo-mozku (дата звернення: 11.01.2026).
4. Сумський державний університет. Травматичні ураження хребта і спинного мозку : навчально-методичний матеріал. 2024. URL: https://neuro.med.sumdu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/07/doc/trhsm.pdf (дата звернення: 11.01.2026).
5. Сухоносова О. Ю., Тондій О. Л., Коренєв С. М. Травма хребта та спинного мозку (клінічна лекція). Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. 2023. № 2Б. С. 74. URL: http://www.internalmed-journal.in.ua/archives/3855 (дата звернення: 11.01.2026). DOI: https://doi.org/10.15407/internalmed2023.02b.074
6. Cardile D., Calderone A., De Luca R., Corallo F., Quartarone A., Calabrò R. S. The Quality of Life in Patients with Spinal Cord Injury: Assessment and Rehabilitation. Journal of Clinical Medicine. 2024. Vol. 13, No. 6. Article 1820. DOI: 10.3390/jcm13061820. URL: https://www.mdpi.com/2077-0383/13/6/1820 (дата звернення: 11.01.2026). DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13061820
7. Fan B., Wei Z., Yao X. et al. Spinal cord injury: molecular mechanisms and therapeutic interventions. Signal Transduction and Targeted Therapy. 2023. Vol. 8. Article 175. DOI: 10.1038/s41392-023-01477-6. URL: https://www.nature.com/articles/s41392-023-01477-6 (дата звернення: 11.01.2026).
8. Hunt C. L., Moman R. N., Peterson A. et al. Prevalence of chronic pain after spinal cord injury: a systematic review and meta-analysis. Regional Anesthesia and Pain Medicine. 2021. Vol. 46, No. 4. P. 328–336. DOI: 10.1136/rapm-2020-102157. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33408161/ (дата звернення: 11.01.2026). DOI: https://doi.org/10.1136/rapm-2020-101960
9. Laooi.org. Уперше в Україні – стандарт реабілітаційної допомоги при травмах спинного мозку : інформаційний матеріал. URL: https://laooi.org/uk/blog/for-the-first-time-in-ukraine-a-standard-for-rehabilitation-care-for-spinal-cord-injuries (дата звернення: 11.01.2026).
10. Nas K., Yazmalar L., Şah V., Aydın A., Öneş K. Rehabilitation of spinal cord injuries. World Journal of Orthopedics. 2015. Vol. 6, No. 1. P. 8–16. DOI: 10.5312/wjo.v6.i1.8. DOI: https://doi.org/10.5312/wjo.v6.i1.8
11. Scivoletto G., Tamburella F., Laurenza L. et al. Who is going to walk? A review of the factors influencing walking recovery after spinal cord injury. Frontiers in Human Neuroscience. 2014. Vol. 8. Article 141. DOI: 10.3389/fnhum.2014.00141 DOI: https://doi.org/10.3389/fnhum.2014.00141
12. Shiferaw W. S., Akalu T. Y., Mulugeta H., Aynalem Y. A. The global burden of pressure ulcers among patients with spinal cord injury. Spinal Cord. 2020. Vol. 21. DOI: 10.1038/s41393-019-0399-0 DOI: https://doi.org/10.1186/s12891-020-03369-0
13. Stampas A., Hook M. A., et al. Evidence of treating spasticity before it develops: a systematic review of spasticity outcomes in acute spinal cord injury interventional trials. Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation. 2022. Vol. 19, No. 1. Article 20. DOI: 10.1186/s12984-022-00980-2 DOI: https://doi.org/10.1177/17562864211070657
14. Waring W. P. (Ed.). International Standards for Neurological Classification of Spinal Cord Injury (Revised 2019). ASIA/ISCoS, 2019. 50 p.
15. World Health Organization. Spinal cord injury: key facts. 2024 (16 Apr). URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/spinal-cord-injury (дата звернення: 11.01.2026).
