ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМ’ЮНІТІ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2026-2-4Ключові слова:
оздоровчо-рекреаційне ком’юніті, учасники бойових дій, члени сімей, рухова активність, фізичне здоров’я, психічне здоров’я, якість життяАнотація
Актуальність дослідження зумовлена потребою у створенні сталих форм оздоровчо-рекреаційної підтримки членів сімей учасників бойових дій, спрямованих на покращення фізичного і психічного здоров’я, якості життя та соціальної взаємодії. Мета – оцінити ефективність впровадження моделі формування оздоровчо-рекреаційного ком’юніті членів сімей учасників бойових дій на прикладі жінок. У формувальному педагогічному експерименті тривалістю 30 тижнів взяли участь 38 жінок. Застосовано крокометрію, IPAQ, антропометричні та функціональні методи, HADS, методику «САН», оцінювання стресу, SF-36, анкетування та методи математичної статистики. Встановлено підвищення загального рівня рухової активності, покращення соматичного здоров’я і фізичної працездатності, зниження кардіометаболічного ризику, позитивні зміни функціонального стану опорно-рухового апарату та дихальної системи. Виявлено зниження рівнів тривожності, депресивних проявів і стресу, покращення самопочуття, активності та настрою. Позитивна динаміка встановлена за всіма шкалами SF-36 та фізичним і психологічним компонентами якості життя. Середня відвідуваність занять становила 93,6%, 89,5% учасниць були задоволені програмою, а 100% висловили готовність продовжувати участь у ком’юніті. Отримані результати підтвердили ефективність апробації моделі за визначеними ключовими показниками та її потенціал для формування підтримувального оздоровчо-рекреаційного середовища.
Посилання
1. Дутчак М. В., Залойло І. В. Модель формування оздоровчо-рекреаційного ком’юніті членів сімей учасників бойових дій: теоретичне обґрунтування та основні положення. Педагогічна Академія: наукові записки, 2026. (29). https://doi.org/10.5281/zenodo.20029452.
2. Журавльова Н. Ю. Особливості вторинної травматизації в дружин ветеранів війни: орієнтири психологічної допомоги. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2018. 3(14), 124–153. URL: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v3/i14/8.pdf.
3. Потапчук Н., Чорноморець Д. Життєдіяльність сімей військовослужбовців в умовах війни як психологічна проблема. Psychology Travelogs, 2024. (3), 241–250. https://doi.org/10.31891/PT-2024-3-23.
4. Chauntry A. J., Teychenne M., Tyne W. P., Funnell M. P., Hutson M. J., Cooper M. J., Terry-Edmunds J. M., Zieff G., Diana J. C., Romito D., Willis S. A., Roberts M. J., Courtney J. B., Stone K., Whittaker A. C., Puterman E., Hanson E. D., Stoner L. Sedentary behavior and dimensions of stress: A scoping and mapping review. Mental Health and Physical Activity, 2026. 30, Article 100759. https://doi.org/10.1016/j.mhpa.2026.100759.
5. Frankova I., Vermetten E., Zhabenko O., Chaban O., Hobfoll S., Shalev A. Y., Ursano R., Kolchinska Y., Leshchuk I., Zohar J. Supporting mental health in war: Knowledge transfer through ECNP traumatic stress network webinars. Neuroscience Applied, 2026. 5, Article 106995. https://doi.org/10.1016/j.nsa.2026.106995.
6. Pickett A. C., Goldsmith A., Damon Z., Walker M. The influence of sense of community on the perceived value of physical activity: A cross-context analysis. Leisure Sciences, 2016. 38(3), 199–214. https://doi.org/10.1080/01490400.2015.1090360.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.




