ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА ФУНКЦІОНАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ ЖІНОК ІЗ БОЛЬОВИМ СИНДРОМОМ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБА ПРИ РАКУ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ НА ПАЛІАТИВНОМУ ЕТАПІ ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2025-2-01Ключові слова:
фізична терапія, паліативна допомога, рак грудної залози, больовий синдром плеча, якість життя, функціональна незалежністьАнотація
Злоякісні новоутворення грудної залози (ЗНГЗ) є однією з найбільш поширених онкологічних патологій, а прогрес у лікуванні приводить до збільшення тривалості життя. Паліативний етап лікування ЗНГЗ характеризується множинними обтяжливими симптомами, ключовими серед яких є больовий синдром плечового суглобу, порушення функціональної незалежності пацієнток. Фізична терапія (ФТ) відіграє важливу роль у мультидисциплінарному догляді, спрямованому на покращення якості життя та функціональної незалежності, особливо у пацієнток похилого віку на паліативному етапі лікування. Метою є оцінювання динаміки функціональних показників у пацієнтів з ЗНГЗ та больовим синдромом плеча під впливом програми ФТ. У дослідженні взяли участь 8 пацієнток (середній вік становить 72,5 ± 4,3 років) зі ЗНГЗ та стабілізованим метастатичним процесом, які пройшли 12-тижневий курс ФТ. Оцінювання проводилося до та після втручання за допомогою числової рейтингової шкали (ЧРШ, біль), гоніометрії (об’єм рухів), тесту «Встань та йди» (TUG) та шестихвилинного тесту (6MWT, функціональна мобільність і витривалість). Впровадження програми ФТ привело до статистично значущого покращення ключових показників (p < 0,001): інтенсивність болю під час руху знизилася з 7,1 ± 0,9 до 3,5 ± 1,1 балів; об’єм відведення плеча зріс з 70 ± 12° до 115 ± 16°; функціональна мобільність (TUG) скоротилася з 18,3 ± 3,5 до 12,5 ± 2,8 секунд; функціональна витривалість (6MWT) збільшилася з 210 ± 35 до 285 ± 40 метрів. Індивідуалізована програма ФТ є високоефективним та безпечним інструментом у паліативному догляді, що забезпечує клінічно значуще зменшення больового синдрому плечового суглобу, зниження втоми та підвищення функціональної незалежності пацієнток.
Посилання
1. Терапевтичні вправи як основний засіб фізичної терапії для онкохворих із периферійною нейропатією, індукованою хіміотерапією (огляд літератури) / А. Гриньків, О. Бас, Ф. Музика, М. Гриньків, С. Копитко. Фізична активність, здоров’я і спорт. 2025. № 1 (37). С. 8–18. DOI: https://doi.org/10.32782/2221-1217-2025-1-02. DOI: https://doi.org/10.32782/2221-1217-2025-1-02
2. American Cancer Society. Physical Activity and the Cancer Patient. 2023 (cited 2024 Jul 22). URL: https://www.cancer.org/cancer/survivorship/be-healthy/physical-activity-and-the-cancer-patient.html.
3. American College of Sports Medicine. ACSM’s Exercise Guidelines for Cancer Survivors. 2019 (cited 2024 Jul 22). URL: https://www.acsm.org/docs/default-source/files-for-resource-library/acsm-exercise-guidelines-for-cancer-survivors.pdf.
4. American Physical Therapy Association. Physical Therapy Guide to Cancer. (cited 2024 Jul 22). URL: https://www.choosept.com/guide/physical-therapy-guide-cancer.
5. ATS Committee on Proficiency Standards for Clinical Pulmonary Function Laboratories. ATS statement: guidelines for the six-minute walk test. Am J Respir Crit Care Med. 2002. Vol. 166, № 1. P. 111–117. DOI: https://doi.org/10.1164/ajrccm.166.1.at1102
6. Bausewein C., Booth S., Gysels M., Higginson I. J. Non-pharmacological interventions for breathlessness in patients with advanced cancer. Cochrane Database Syst Rev. 2008. № 2. CD005623. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD005623.pub2
7. Cheifetz O., Parkash R. Physical impairments in women after breast cancer treatment. Curr Oncol. 2012. Vol. 19, № 4. P. e288–e296.
8. Cleeland C.S., Portenoy R.K. Pain management in cancer. DeVita, Hellman, and Rosenberg’s Cancer: Principles & Practice of Oncology / V.T. DeVita, T.S. Lawrence, S.A. Rosenberg. 11th ed. Philadelphia: Wolters Kluwer, 2019. P. 2351–2364.
9. Dworkin R.H., O’Connor A.B., Backonja M., Farrar P.T., Finnerup N.J., Jensen T.S. Pharmacologic management of neuropathic pain: evidence-based recommendations. Pain. 2007. Vol. 132, № 3. P. 237–251. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pain.2007.08.033
10. Establishing a Cancer Rehabilitation Service in a Middle-Income Country: an Experience from Brazil. 2022 (cited 2024 Jul 22). URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9703421.
11. Fu M.R., Chen C.M., Lymp J., Axelrod D., Guth A.A., Watson E. et al. Breast cancer-related lymphedema: information, symptoms, and risk reduction behaviors. J Nurs Scholarsh. 2010. Vol. 42, № 3. P. 271–278.
12. Hidding J.H.T., van der Smissen A.L., van der Ploeg M.G., de Brouwer C.P.M., Beurskens C.H.G. Range of motion and pain in the shoulder after breast cancer surgery: a systematic review. J Shoulder Elbow Surg. 2014. Vol. 23, № 2. P. 297–308.
13. Katz J., Melzack R. Phantom limbs and the problem of pain. Pain. 1990. Vol. 43, № 2. P. 161–171. DOI: https://doi.org/10.1016/0304-3959(90)90029-D
14. Macmillan Cancer Support. Cancer rehabilitation pathways. (cited 2024 Jul 22). URL: https://www.macmillan.org.uk/assets/macmillan-cancer-rehabilitation-pathways.pdf.
15. Macrae W.A. Chronic post-surgical pain: 10 years on. Br J Anaesth. 2008. Vol. 101, № 1. P. 77–86. DOI: https://doi.org/10.1093/bja/aen099
16. Mercadante S. Malignant bone pain: pathophysiology and treatment. Cancer Treat Rev. 1997. Vol. 23, № 2. P. 85–92.
17. Physiotherapy in palliative care – a clinical handbook. 2011 (cited 2024 Jul 22). URL: https://physionewstz.files.wordpress.com/2013/05/physiotherapy-in-palliative-care-a-clinical-handbook.pdf.
18. Shamley D., Srinaganathan R., Oskrochi R., Barker K., Macfarlane D. Shoulder problems and their impact on the ipsilateral breast cancer patient. J Shoulder Elbow Surg. 2009. Vol. 18, № 3. P. 370–378.
19. Stout N.L., Baima J., Swisher A.K., Winters-Stone K.M., Gerber L.H. A systematic review of physical therapy intervention for postmastectomy lymphedema. Rehabil Oncol. 2013. Vol. 31, № 3. P. 14–29.
20. Sung H., Ferlay J., Siegel R. L., Laversanne M., Soerjomataram I., Jemal A. et al. Global Cancer Statistics 2020: GLOBOCAN Estimates of Incidence and Mortality Worldwide for 36 Cancers in 185 Countries. CA Cancer J Clin. 2021. Vol. 71, № 3. P. 209–249. DOI: https://doi.org/10.3322/caac.21660
21. The current status of cancer rehabilitation provided by palliative care units in Japan: a nationwide survey. 2025 (cited 2024 Jul 22). URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/40075327.
22. Winters-Stone K.M., Dobek J., Nail L., Bennett J. A., Dieckmann N., Koehler M. et al. Strength training, balance, and the risk of falls in older women with breast cancer: a randomized controlled trial. Oncol Nurs Forum. 2011. Vol. 38, № 6. P. E459–E469. DOI: https://doi.org/10.1007/s11764-011-0210-x
23. World Health Organization. WHO Definition of Palliative Care. 2020 (cited 2024 Jul 22). URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/palliative-care.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
