КЛІНІЧНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ОПІКОВОЇ ТРАВМИ ДОЛОННОЇ ПОВЕРХНІ КИСТІ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2221-1217-2025-2-03Ключові слова:
фізична терапія, ерготерапія, опікова травма, ортезування, функціональне відновлення, пацієнтоцентричність, клієнтоорієнтованістьАнотація
Опікова травма кисті спричиняє виражені порушення рухових, сенсорних і координаційних функцій, що є критичним чинником ефективного виконання бойових завдань серед військових. Метою дослідження є розроблення програми реабілітації військовослужбовця з опіковою травмою долонної поверхні кисті на основі пацієнтоцентричного та клієнтоорієнтованого підходів. Пацієнтоцентричний підхід до реабілітації військовослужбовця з опіковою травмою долонної поверхні кисті передбачав реалізацію таких ключових компонентів, як інформування, участь, партнерство, співпраця, самоменеджмент і спільне визначення цілей. Розроблено реабілітаційну програму, яка охоплювала усі періоди реабілітації (гострий, післягострий, довготривалий) та включала такі втручання: терапевтичні вправи (пасивні, силові, координаційні, релаксаційні, на спритність, на витривалість), персоналізована терапія болю, протинабрякова терапія, антиконтрактурна терапія, терапія рубцювання, терапія гіперчутливості, цілеспрямована/функціональна терапія, тренування дрібної моторики та хапальної функції кисті, формування навичок догляду за собою/самообслуговування й тактичних дій військового, психоемоційна підтримка. Отримані результати підтверджують важливість раннього, системного, пацієнтоцентричного, клієнтоорієнтованого реабілітаційного втручання для запобігання вторинним ускладненням, оптимізації функціонального відновлення та підвищення якості життя військового. Кінцеві показники гоніометрії, кистьової динамометрії, VAS, MHOQ констатують зменшення болю і спазмів у рубцевій зоні, збільшення амплітуди рухів, сили м’язів кисті, відновлення хватальної функції кисті, підвищення продуктивності праці, позитивні естетичні зміни (зовнішній вигляд, симетрія), покращення точності, швидкості та плавності рухів.
Посилання
1. Андрійчук О., Ульяницька Н., Грейда Н., Струбіцька Н. Пацієнтоцентричність фізичної терапії під час спортивно-реабілітаційних зборів. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2021. № 2 (54). С. 112–119. DOI: https://doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-112-119
2. Дячук Д., Мороз Г., Гідзинська І., Кравченко А. Запровадження пацієнт-орієнтованого підходу та удосконалення організації медичної допомоги на сучасному етапі (огляд літератури). Клінічна та профілактична медицина. 2023. № 1 (23). С. 67–77.
3. Жернов О., Осадча О., Цапенко О., Козинець Г. Обґрунтування тактики реабілітації постраждалих з опіками та їх наслідками. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2023. № 2. С. 152–157. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2023.2.152-157
4. Каніщева О., Вялих О. Лікувальна фізична культура при опіках різного ступеня. Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies. 2016. № 2. С. 34–36.
5. Крук І., Григус І. Фізична терапія військовослужбовців із наслідками вогнепальних поранень. Rehabilitation & recreation. 2022. № 12. С. 44–51. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.66. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.6
6. Лазарєва О., Щаслива І. Особливості ортезування низькотемпературним пластиком осіб з опіками верхніх кінцівок. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2024. № 1. С. 206–212. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2024.1.206-212
7. Лазарєва О., Мангушева О., Клавіна А., Енемарк Ларсен А. Актуальність використання канадського інструмента оцінки виконання занять (СОРМ) для клієнтоорієнтованої та заняттєвоспрямованої ерготерапевтичної практики в Україні. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2025. № 1. С. 210–217. http://dx.doi.org/10.32782/spmed.2025.1.30. DOI: https://doi.org/10.32782/spmed.2025.1.30
8. Нестерчук Н., Петровська Н. Ерготерапія військовослужбовців після опіку долоні. Rehabilitation and Recreation. 2025. Т. 19, № 2. С. 120–132. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.2.10. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.2.10
9. Осадча О., Жернов О., Козинець Г., Флейта О. Система реабілітації хворих з опіками та їх наслідками. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2023. № 1. С. 113–118. https://doi.org/10.32652/spmed.2023.1.113-118. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2023.1.113-118
10. Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я: Закон України. Відомості Верховної Ради. 2021. № 8. Ст. 59. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text.
11. Рання реабілітація в умовах конфліктів і катастроф / за ред. C. Lathia, P. Skelton, Z. Clift. London: Handicap International, 2020. 241 с.
12. Резанцева М., Бас О. Особливості виникнення вторинних ускладнень після опіку кисті. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2014. № 17. С. 705–708.
13. Castro J.C., Coltro P.S., Millan L.S., Corrêa F.B., Farina Junior J.A. Early application of microsurgical flaps in the electric burns of extremities: A two institutional case series. Journal of Burn Care & Research. 2018. Vol. 39 (6). P. 1037–1042. https://doi.org/10.1093/jbcr/irx010. DOI: https://doi.org/10.1093/jbcr/irx010
14. Disseldorp L.M., Nieuwenhuis M.K., van Baar M.E. Physical and functional recovery after burn injury: a longitudinal multicenter study. Burns. 2015. Vol. 41 (3). P. 469–478.
15. Flor H., Denke C., Schaefer M., Grüsser S. Effect of sensory discrimination training on cortical reorganization and phantom limb pain. Lancet. 2001. Vol. 357 (9270). P. 1763–1764. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(00)04890-X. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(00)04890-X
16. Flor H., Noguchi K., Treede R.D., Turk D.C. The role of evolving concepts and new technologies and approaches in advancing pain research, management, and education since the establishment of the International Association for the Study of Pain. Pain. 2023. Vol. 164 (11). P. 16–21. DOI: 10.1097/j.pain.0000000000003063. DOI: https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000003063
17. Holavanahalli R.K., Helm P.A., Kowalske K.J. Long-term outcomes after burn injury: comparing civilians and combat veterans. Journal of Burn Care & Research. 2016. Vol. 37 (1). P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.1097/BCR.0000000000000257
18. Jeschke M.G. Burn injury pathophysiology: current understanding and therapeutic perspectives. Clinics in Plastic Surgery. 2020. Vol. 47 (2). P. 505–514.
19. Kara S., Seyhan N., Öksüz S. Effectiveness of early rehabilitation in hand burns. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2023. Vol. 29 (6). P. 691–697. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10315933/#ref9. DOI: https://doi.org/10.14744/tjtes.2023.22780
20. Kowalske K.J. Burn rehabilitation. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America. 2015. Vol. 26 (1). P. 111–125. DOI: https://doi.org/10.1016/S1047-9651(14)00123-5
21. Mayo Clinic. Burns – Diagnosis and treatment. URL: https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/burns/diagnosis-treatment/drc-20370545.
22. McGhee L.L., Maani C.V., Garza T.H., Slater T.M., Petz L.N., Fowler M. The relationship between combat-related burns, posttraumatic stress disorder, and depression in injured soldiers. Journal of Burn Care & Research. 2011. Vol. 32 (1). P. 52–60. DOI: https://doi.org/10.1097/BCR.0b013e318204b359
23. Occupational Therapy.com. The role of occupational therapy within military settings. URL: https://www.occupationaltherapy.com/articles/role-occupational-therapy-within-military-4115.
24. Parry I.S., Puthumana J., Suman O.E. Early rehabilitation after burn injury. Current Physical Medicine and Rehabilitation Reports. 2020. Vol. 8 (3). P. 254–264.
25. Parry I.S., Suman O.E. Multidisciplinary approaches to burn rehabilitation. Clinics in Plastic Surgery. 2018. Vol. 45 (2). P. 267–275.
26. Scapin S., Echevarría-Guanilo M.E., Boeira Fuculo Junior P.R., et al. Rehabilitation interventions after hand burn injury in adults: A systematic review. Burns. 2023. Vol. 49. P. 516–553. URL: https://doi.org/10.1016/j.burns.2022.05.002. DOI: https://doi.org/10.1016/j.burns.2022.05.005
27. Serghiou M.A., Niszczak J., Rashid A. Burn rehabilitation in the military: lessons learned from recent conflicts. Journal of Burn Care & Research. 2016. Vol. 37 (6). P. 559–567.
28. Van Biljon H.M., Engelbrecht M., Van der Walt J., Soeker S.M. Occupational therapy practice with burn injuries: A rapid review. South African Journal of Occupational Therapy. 2024. Vol. 54 (1). P. 87–94. URL: https://doi.org/10.17159/2310-3833/2024/vol54no1a10. DOI: https://doi.org/10.17159/2310-3833/2024/vol54no1a10
29. Wasiak J., Cleland H., Campbell F. Burn injury: epidemiology and treatment practices. Journal of Wound Care. 2013. Vol. 22. P. 5–10.
30. Yun D., Choi J. Person-centered rehabilitation care and outcomes: A systematic literature review. Int J Nurs Stud. 2019. Vol. 93. P. 74–83. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2019.02.012
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
