СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА УЧАСТІ ПРОВІДНИХ МАРАФОНЦІВ СВІТУ У ГОЛОВНИХ ЗМАГАННЯХ (2017–2022 РР.)

Автор(и)

  • Ірина ЄВТУШЕНКО Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського Автор
  • Христина ХІМЕНЕС Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського Автор https://orcid.org/0000-0002-8677-6701

DOI:

https://doi.org/10.32782/2221-1217-2024-2-08

Ключові слова:

марафон, досягнення, змагання, змагальна діяльність, чинники результативності

Анотація

Марафонські дистанції сьогодні стають все популярнішими серед спортсменів. Досвідчені бігуни на 800, 1500, 5000, 10000 м тощо, змінюють спеціалізацію на марафонську. Високими і навіть феноменальними сьогодні є досягнення провідних марафонців світу у цій дисципліні. Мета дослідження: виявити особливості участі провідних марафонців та марафонок світу у головних змаганнях упродовж 2017–2021 років. Методи дослідження: аналіз та узагальнення; документальний метод (аналіз календаря та протоколів змагань); метод порівняння; методи математичної статистики. Результати. Сьогодні на найбільш престижних марафонських змаганнях лідерами є вихідці з східноафриканських країн (Кенії, Ефіопії тощо). Провідні бігуни це Еліуд Кіпчоге (особистий рекорд 1:59:40), Кененіса Бекеле (особистий рекорд 2:01:41), Бірхану Легесе Турмеса (особистий рекорд 2:02:48). Серед бігунок лідерські позиції утримують Бріджит Косгей (особистий рекорд 2:14:04), Рут Чепнгетіч (особистий рекорд 2:14:18) та Тігіст Ассефа Тессема (особистий рекорд 2:15:18). Ці спортсмени і спортсменки віддають перевагу одному–двом головним змаганням у році, використовуючи усі інші як підготовчі. Перевага участі провідних атлетів віддається марафонам серії Majors та Іграм Олімпіад. Висновки. Зважаючи на одержані результати доцільно стверджувати, що ключовими напрямами удосконалення усієї системи підготовки марафонців сьогодні можуть бути: орієнтація при побудові системи підготовки спортсменів на вікові межі найвищих досягнень у сучасному марафоні та особливості розвитку організму в цьому віковому періоді; урахування ключових чинників результативності у марафоні при планування системи підготовки спортсменів; урахування динаміки спортивної форми провідних марафонців світу і визначення раціональної кількості головних змагань у році; раціональне планування навантажень у складних клімато-географічних умовах для активізації функціональних резервів організму марафонців.

Посилання

1. Клочко Л. Структура розподілу тренувального навантаження бігунів на наддовгі дистанції на етапі річного циклу. Нова педагогічна думка. 2014. № 1. С. 118–120.

2. Ковальчук Д. П. Організаційні засади проведення марафонів в Україні : квал. роб. Київ, 2020. 53 с.

3. Alexander M. The Comrades Marathon story. Cape Town: Juta & Company Ltd. 1976.

4. Anthony D., Rüst C. A., Cribari M., Rosemann T., Lepers R., Knechtle B. Differences in participation and performance trends in age group half and full marathoners. Chin J Physiol. 2014. Vol. 57. P. 209–219.

5. Billat V., Lepretre P. M., Heugas A. M., Laurence M. H., Salim D., Koralsztein J. P. Training and bioenergetic characteristics in elite male and female Kenyan runners. Med Sci Sports Exerc. 2003. Vol. 35. P. 297–304.

6. Brown J., Raeder R., Troyanos Ch., Dyer K. Psychological Assessment and Intervention at the Boston Marathon. Sports Medicine. https://doi.org/10.1007/s40279-024-02116-y

7. Capelli C., Ferretti G. Comments on viewpoint: the two-hour marathon: who and when? Physiological determinants of best performance in marathon running. J Appl Physiol. 2011. Vol. 110. P. 283–284.

8. Foster C., Lucia A. Running economy: the forgotten factor in elite performance. Sports Med. 2007. Vol. 37. P. 316–319.

9. Hoogkamer W., Snyder K. L., Arellano C. J. Reflecting on Eliud Kipchoge’s Marathon World Record: An Update to Our Model of Cooperative Drafting and Its Potential for a Sub-2-Hour Performance. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s40279-019-01056-2 (дата звернення: 2.10.2021).

10. Larsen H. B. Kenyan dominance in distance running. Comparative Biochemistry and Physiology a-Molecular & Integrative Physiology. 2003. Vol. 136(1). P. 161–170.

11. Lepers R., Cattagni Th. Do older athletes reach limits in their performance during marathon running? Age (Dordr). 2012. Vol. 34. P. 773–781.

12. Li B., Soachalerm A., Tongdecharoen W. Effects of Marathon Competition on Economic Aspects in Guangzhou City. IJSASR. 2024. Vol. 4(5). P. 371–382. URL: https://so07.tci-thaijo.org/index.php/IJSASR/article/view/4837 (дата звернення: 14.09.2024).

13. Marathon Men. URL: https://www.worldathletics.org/records/all-time-toplists/road-running/marathon/ (дата звернення: 22.09.2021).

14. Marathon Women URL: https://www.worldathletics.org/records/all-time-toplists/road-running/marathon/(дата звернення: 22.09.2021).

15. Onywera V. O. East African runners: their genetics, lifestyle and athletic prowess. Med. Sport Sci. 2009. Vol. 54. P. 102–109.

16. Scott R. A. Investigations of Environmental and Genetic Influences on East African Distance Running Success. Diseases of Aquatic Organisms. 2006. Vol. 22. P. 115–128.

17. Van Raalte J. L., Morrey R. B., Cornelius A. E., Brewer B. W. Self-talk of marathon runners. The Sport Psychologist. 2015. Vol. 29(3). P. 258–260.

Завантаження

Опубліковано

2024-11-12

Номер

Розділ

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ