ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МІНІБАСКЕТБОЛУ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

Важливим напрямом фізичного виховання дітей дошкільного віку є використання різноманітних форм і засобів для їх гармонійного розвитку, серед яких важливе місце відводиться ігровій діяльності. Одним із основних засобів всебічного розвитку дитини, формування позитивного відношення до навколишнього світу, оптимального емоційного стану є використання засобів спортивних ігор, як одного із корисних та захоплюючих видів рухової діяльності. Мета дослідження – визначити ефективність використання засобів міні-баскетболу у фізичному вихованні дітей дошкільного віку. Методи дослідження: аналіз, узагальнення та систематизація даних науково-методичної літератури; педагогічний формувальний експеримент, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Організація дослідження. У експерименті взяли участь 59 дітей (27 дівчаток та 32 хлопчики). Попереднє дослідження дозволило розділити дітей на дві групи, які сформували шляхом випадкової вибірки і були однорідними за всіма показниками фізичної підготовленості (p>0,05). До експериментальної групи (ЕГ) увійшли 14 дівчаток і 17 хлопчиків, до контрольної (КГ) – 13 дівчаток і 15 хлопчиків. У КГ процес фізичного виховання був побудований на основі загальноприйнятих методичних рекомендацій та змісту програми «Я у світі» із використанням елементів спортивних ігор. В ЕГ зміст процесу фізичного виховання був доповнений розробленим програмним матеріалом із використанням засобів баскетболу. Результати. Встановлено, що спортивні ігри у фізичному вихованні дошкільників підбираються з урахуванням віку, стану здоров’я, індивідуальної схильності і інтересів дитини. У них використовуються лише деякі елементи техніки спортивних ігор, доступні та корисні дітям дошкільного віку. На основі цих розучених дітьми елементів можуть бути організовані ігри, які проводяться за спрощеними правилами. У межах реалізації експерименту встановлено позитивну динаміку в розвитку фізичних якостей дітей експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп, проте вираження змін кількісних параметрів фізичної підготовленості по завершенню експерименту відрізняється в дітей ЕГ та КГ, про що свідчать статистично кращі кількісні зміни досліджуваних показників дітей ЕГ.